Як бачите, я зовсім не хочу бути одним із тих проповідників, які дають хибну надію, запевняючи людей на підставі власних висновків і, висмикнутих з контексту, уривків Писання.

Цього тижня ми читали книгу Єремії. І в шостому розділі, і у восьмому розділі цієї книги ми бачимо, як Бог засуджує тих пророків, які заявляють: “Мир, мир...” А миру немає. Пам'ятаєте ці слова? Застосовуючи їх до сьогоднішнього дня, потрібно запитати:” Чому ви кажете людям, що вони хороші, що вони добрі, що вони без гріха, коли насправді - це абсолютно не так? Чому ви називаєте їх християнами і не попереджаєте їх, що вони на шляху до смерті?”

Сьогодні вранці завдання з читання було з першого послання до Солунян п'ятого розділу. У світлі нашої теми мені запам'ятався третій вірш: " Бо коли говоритимуть: Мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!". Перекладаючи цей приклад у наше життя уявіть, що ми знаходимось тут на цій сесії, і раптом у Ліз починаються перейми, і вона може навіть закричати від болю. Цілком марно втішати її, говорити: «Все буде добре, все само собою пройде, не переживай». Усім нам зрозуміло, що не пройде саме собою. У цьому випадку пологів вже не уникнути, і біль припиниться лише тоді, коли у наш світ народиться ще один малюк. І тут така сама ситуація, як у книзі пророка Єремії. Коли говорили: "Мир, мир," - а того миру нема. Тут будуть казати: "Мир і безпечність", - але буде раптова поразка від Господа. А люди намагаються сказати один одному: "Не турбуйся про суд Божий" - і багато хто заявляє, що не бажає бути проповідником, який проповідує про пекло, вогонь, суд, покарання і на подібні теми. Читання книги пророка Єремії дійсно торкнулося мого серця, тому що Бог говорить Єремії: «Ніхто не захоче говорити цих слів народу, але Я кажу тобі: іди і скажи, проголоси Мої слова, зроби Мою волю і суд відомими серед людей.

Я радий, що ми маємо можливість прочитати всю Біблію протягом року. Я знаходжу корисним прочитання всього Слова Божого, у його контексті для повнішого розуміння мудрості Божої. Але деякі з вас казали мені: “Коли я наближуюсь до читання книг пороків, мені стає особливо важко. Здається, що там тільки одна думка: суд, суд, осуд, суд... І мені вже дуже хочеться, щоб хоча б щось було сказано про благодать, милість, мені хочеться нарешті почути благу звістку”. Рік за роком, читаючи Біблію, ми

помічаємо, що в цій книзі багато сказано про суд. Мені навіть здається, що про суд сказано більше, ніж на інші теми, але, якщо ми навіть припустимо, що п'ятдесят відсотків змісту говорять про суд, інші п'ятдесят відсотків - про милість. То чому дев'яносто дев'ять відсотків наших проповідей говорять про прощення або про щось інше? Виходить, що ми маємо явний дисбаланс. Чи замислювалися ви колись про це? Я думаю, це тому, що нам просто не хочеться говорити про суд. Повністю згоден. Мені також не подобається говорити про суд. Мені теж хотілося б весь час говорити людям: "Мир, мир", втішати їх, говорити про благословення, але, подивіться, з самого початку існування людства Бог висловлюється цілком ясно: "Не їжте від цього дерева. Якщо ви візьмете і з'їсте від нього, то ось що станеться”. І ця заповідь знаходиться в низці інших прекрасних заповідей: плодіться і розмножуйтеся, насичуйтеся, майте такі прекрасні благословення - і так було завжди. Книга Повторення Закону 27 розділ. Знаєте, що там відбувається? Ізраїльські племена були розділені на дві частини - шість були поставлені на гору Гарізим, а шість були поставлені на гору Гевал. Ті, хто був на горі Гевал повинні були вимовляти прокляття. «Проклятий той, хто зробить це і це...». Але з іншого боку - ті, хто перебував на горі Гарізім, мали благословляти. «Благословенний ти, коли робитимеш ось так, і ось так...». Ймовірно, прозвучала однакова кількість благословень і прокльонів. І у служінні кожного пророка були ці дві важливі теми. «Ти будеш покараний, якщо чинитимеш ось так і ось так...». «Але ти будеш отримувати благословення, якщо будеш слухняним, ітимеш за Господом, будеш чинити за Його заповідями».

Потім приходить Ісус Христос і в Нагірній проповіді, як вона записана в Євангелії від Луки шостому розділі, ми також побачимо і благословення, і фрази, що починаються зі слова «горе». «Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.

25 Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати». Потім Матвій у 25 розділі описує події, які відбуватимуться перед великим білим престолом - це суд великого білого престолу. 31 Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

32 І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
33 І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.
34 Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.

35 Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.
3 38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і

зодягли?
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли? 40 Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили. 41 Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.
42 Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене»

Тим, хто ліворуч Він відповість і скаже: «Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!
46 І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя».

Коли ми з вами доходимо до книги Об'явлення, ми бачимо величезну різницю між тими людьми, які отримають благословення від Бога, і тими, хто отримає Божий осуд і прокляття. І подивіться, завжди так було і завжди так буде. А зараз ми живемо з вами у такий час, коли нам сказано: «Ми не хочемо говорити про суд, ми не хочемо чути про це». Є проповідники, які проповідують праведність і кажуть: «Але я не з тих, хто проповідує про суд. Я не бажаю нести осуд, я на боці тих, хто проповідує про любов». Але дивіться, апостоли були серед тих, хто виявляв любов. А вони постійно попереджали про Божий суд. Пророки виявляли любов до людей. І сам Ісус Христос, хіба Він не був по-справжньому тим, хто любить? Хіба вони не попереджали про Божий суд? Нам потрібно це правильно розуміти. Вони говорили про суд не тому, що хотіли когось знищити чи залякати. Саме тому, що вони любили людей, вони попереджали їх про страшну небезпеку. І ось, що я хочу сказати тим, хто не бажає асоціювати себе з проповідниками про пекло, про покарання Боже, але бажає весь час проповідувати про любов і милість. Так, я розумію, що вам це не подобається, але знайте, що проповідуючи тільки про одне, ви робитимете прямо протилежне тому, що робив Ісус Христос, апостоли та пророки. Я теж щиро скажу: «Мені не подобається говорити про це, я не хочу говорити про це, це останнє, на мій погляд, про що б я хотів би проповідувати. Отже, бо культура в нас така. Ми живемо у такому світі. Але звістка про суд була саме тією звісткою, яку вклав у уста Єремії Сам Бог. Бог побажав, щоб про це говорили, щоб про це проповідували, щоб про це попереджали. Так, сьогодні про це не подобається чути нікому, але скажу, що за часів Єремії про це теж не подобалося слухати нікому. «Піди, скажи цим людям, які роблять ідолів, про їхню дурість і про Моє осудження», - Єремія мав проповідувати про суд. Так само повинні чинити й ми. І, як завжди, тут нема нічого нового. Я думаю, що такий опір почався ще в Едемському саду. Пам'ятаєте слова змія: "Ні, ви не помрете"? І брехня подібного образу діє з покоління в покоління, і наше суспільство повністю схильне до цієї неправди.

Давайте не будемо говорити про погані наслідки, позбавмося гори Гевал, позбавимося слів Ісуса Христа, пов'язаних з горем, позбавмося всього подібного до цього, давайте відразу перейдемо до книги Об'явлення 21 і 22 розділі, давайте говоритимемо про хороше, про те, що нам усім подобається. Але знаєте, я не вірю, що це і є виявом справжньої любові. І знаєте, так людина ніколи не замислюватиметься про спасіння. Тому і я не хотів постати перед вами та сказати:” Але якщо ви вважаєте себе християнами, якщо ви вже помолилися якоюсь дуже доброю молитвою, тим більше, якщо ви прийняли водне хрещення або здійснили якесь сповідання, то з вами все гаразд і нема про що більше турбуватися.” Знаєте, люди відвідують християнські зібрання з різних причин. Люди починають займатися християнським служінням, маючи різні цілі. І все ж є дуже багато справжніх християн. Тих, які від щирого серця, від усього розуміння люблять Господа, бажають слідувати і йдуть за Ним. Не хочу помилково дати вам надію, але я бажаю, щоб кожен подивився всередину свого серця. Так, як це роблю я. Не так важливо, що кажуть, думають та роблять інші. Важливо, що я подивившись на себе можу сказати:” Я дійсно люблю Його, я дійсно знаю Його, я щиро вірю, що Ісус Христос є Син Божий, що Він помер на хресті за мої гріхи, Він воскрес заради мого виправдання, Він дарує мені прощення. Від щирого серця бажаю йти за Ним, і я йтиму за Ним. Знаменна подія відбувається в книзі Дії апостолів у другому розділі. Петро проповідує, він викриває людей, кажучи, що вони розіп'яли, Богом посланого, Месію. Вони розуміють, що грішники, вони зворушили свої серця, і вони питають: "Мужі брати, що нам робити?" Петро відзначає три важливі події: покайтеся, прийміть хрещення і говорить про отримання дару Духа Святого. І знаєте, ці три теми є ключовими для Нового Заповіту: покаяння, хрещення та дар Святого Духа.

Але в той час, коли я зростав, благовістуючи, ми не говорили ні про одну з цих трьох тем: ні про покаяння, ні про хрещення, ні про Духа Святого. Як це може бути? Навіть важко собі уявити, і я не знаю, хто вигадав таке благовістя, але чомусь було саме так. Отже, подивіться у Писання: про покаяння йдеться дуже багато. Саме про це проповідував Іван Хреститель. Він закликав не просто вчинити обряд хрещення. Спочатку треба було зробити гідний плід покаяння. Перші слова Ісуса Христа на служінні були такими ж: "Покайтеся, бо наблизилося Царство Боже". І ось зараз перша проповідь Петра і в ній ті ж слова: "Покайтеся!" І навіть остання книга Біблії – Об*явлення, теж говорить про це. Другий розділ 5 вірш:” Отож, пам'ятай, звідки ти впав, і покайся, і вчинки давніші роби. Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і зрушу твого свічника з його місця, якщо не покаєшся». І вірш 16: «Тож покайся! Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і воюватиму з ними мечем Своїх уст». Сама ідея покаяння

передбачає повний розворот, зміну напрямку руху на 180 градусів. Мій початковий напрямок руху такий, що я все роблю для себе, ось, чого я хочу, ось, які у мене мрії, плани. Але, коли я розумію, що мені потрібен Христос, коли я покаюсь - повний поворот, зараз я кажу і думаю по-іншому: «Я хочу йти за Тобою, Ісусе, Ти веди Мене, я прямую зовсім в інший бік. Я намагаюся віддалятися від гріха і набл ижаюсь до Тебе, Господи». Ви просто не зможете продовжувати жити так, як жили. Вам потрібно ухвалювати кардинальні рішення. І це має статися в той момент, коли ви по-справжньому зустрічаєтеся з Ісусом Христом, приймаєте Його у Своє життя, ви довіряєтеся Йому, коли ви повірили в Нього. Ви знаєте відомий гімн “Вирішив піти я за Ісусом”? І тому Христос запрошував Своїх учнів словами: “Йди за Мною”. Це справді важливе рішення, рішення, яке маєте прийняти саме ви, вирішивши піти за Ісусом. Я готовий померти для себе та для цього світу. І саме про це говорить водне хрещення. Саме такий знак воно і дає оточуючим людям. Про яке хрещення говорить Петро? Ми можемо знайти пояснення у його посланні. Перше послання Петра 3 розділ згадує про це. Вірші 20 і 21: «вони колись непокірливі були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег, що в ньому мало, цебто вісім душ, спаслось від води. 21 Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа». У якому сенсі спасає? Не в тому, що ми зайшли у воду і вода якимось магічним чином змила наші гріхи. Ні, спасіння наше і прощення гріхів, і очищення від них відбувається через кров Христа. Водне хрещення – це образ, який говорить про те, що покаяння вже відбулося. Я вже прийняв рішення йти за Ісусом Христом, а хрещення, як символ поховання, говорить про те, що я готовий померти для себе і для цього світу. Але слідувати за Христом - це те, про що я хочу засвідчити перед усіма і таким чином проголошую про свою віру. Петро використовує картину Божого суду, здійсненого за днів Ноя. Лише вісім людей, які зайшли до ковчега, були врятовані. Можна сказати, що тепер Ісус Христос став ковчегом спасіння. А тепер Петро каже: "Так і нас подібне до цього образу хрещення". Тобто хрещення свідчить, що я вже увійшов у тіло Христове, до церкви, я приєднався до Нього, я у Христі, я спасений Ним.

Last modified: Thursday, October 13, 2022, 2:59 PM