Завдання з читання: Навчання та посвячення у духовний сан

Завдання з читання: Навчання та посвячення у духовний сан

Перед тим, як Ви почнете читати цей розділ 

Ми розуміємо, що більшість з вас, які проходять навчання в Інституті християнських лідерів, не зацікавлені у рукопокладенні. Можливо, Ви маєте інші варіанти посвячення у духовний сан або Ваша церква має певні вимоги для цього процесу. До того ж у даний час описані нижче можливості рукопокладення НЕ надаються для нашої україномовної аудиторії. Тому даний розділ приведений тут для Вашого ознайомлення з процесами, які відбуваються у різних деномінаціях відносно рукопокладення та більшого ознайомлення зі служінням нашого інституту.

Посвячення у духовний стан

Можливо, Ви вже навчаєтеся в Інституті християнських лідерів тому, що просто вирішили пройти декілька курсів або проходите навчання за програмою відновного правосуддя. Можливо, Ви вже посвячені в духовний сан у Вашій деномінації і в даний час навчаєтеся, щоб покращити Ваше служіння. Можливо, Ви навчаєтеся підприємництву або отримуєте освіту в області філософії. Ймовірно, що з цих причин Ви не будете зацікавлені у питаннях рукопокладення та посвячення у духовний сан за допомогою нашого інституту. 

Незалежно від того, з якої причини Ви навчаєтеся в ІХЛ, ми бажаємо, щоб Ви розуміли які можливості надаються тут з питання посвячення у духовний сан.

Чи бажаєте Ви бути рукопокладеним служителем? 

Багато хто бажає. За статистикою більше 20 мільйонів людей отримали сертифікат про посвячення у духовний сан через Universal Life Church. Це свідчить про великий інтерес у цьому питанні! Слово «рукопокладення» згадується у Новому Заповіті (2 Тимофія 1:6 та Дії 14:23). Вже в той час ми знаходимо випадки офіційного призначення або визнання тих, хто мав необхідне свідоцтво про свої духовні якості. (Orr, James, M.A., D.D. GeneralEditor. "Entry for 'ORDAIN; ORDINATION'". "International Standard Bible Encyclopedia". 1915)

Перша церква посвячувала лідерів на служіння через рукопокладення

Протягом ста років після воскресіння Ісуса Христа у християнських церквах утвердився інститут рукопокладення. Процес постанови на служіння та самого рукопокладення дав відповідь на запитання: «Яким чином майбутніх християнських лідерів церкви будуть відрізняти від інших християн, не покликаних на служіння керівника?». 

Більшість людей очікують, що духовний лідер повинен мати яке-небудь свідчення про те, що він готовий і може нести служіння. Рішення апостола Павла записане у посланні до Тимофія, де він каже про якості, необхідні пресвітерам (старійшинам, єпископам) і дияконам. 

Апостол Павло вважав, що рукопокладення – це важливий і потрібний процес!

1 Тимофія 3:1: «Вірне це слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла він прагне».

Очевидно, що мати бажання стати рукопокладеним служителем церкви – це благородне бажання! У наступних віршах апостол Павло перераховує якості, необхідні пресвітерам і дияконам. Про деякі з них ми казали у попередньому розділі. Церкві потрібно мати якомога більше християнських лідерів, здатних нести оновлення, відновлення та відродження. Нам потрібні добре підготовлені, перевірені, визнані та відповідним чином поставлені на служіння християнські лідери.

З самого початку церкви існувала практика рукопокладення служителів для помісних церков. Старших служителів (старійшин, єпископів та наглядачів) і їхніх помічників (дияконів та служителів) руко покладали для звершення служіння у своїх церквах. Поняття про рукопокладення могло бути запозичене з єврейської культури та практики підвищення людини у рангу, яка малася у Римській імперії. Наприклад, якщо людина була простолюдином, то для того, щоб її звести у ранг лицаря, потрібно було провести формальну процедуру «рукопокладення». 

(http://www.memorymeaningfaith.org/blog/2013/04/history-ordination-part-i.html)

Протягом всієї історії християнства було розроблено багато різних підходів до рукопокладення. Багато з них пов’язані з церковною історією та певними правилами. Інші ж кажуть, що «відчувають послане їм слово» або вони «отримують вказівку згори [від Бога]» та призначають лідера прямо на тому місці, де це слово отримане. Таким чином відбувається «миттєве рукопокладення».

Існують веб-сайти, які за певну плату надішлють Вам документи про посвячення у духовний сан навіть якщо у Вас немає помісної церкви, Ви не підпорядковуєтеся церковному керівництву Вашої місцевості та не отримали освіти в області служіння.

Статистика каже, що вже більше 20 мільйонів людей у всьому світі отримали таке «рукопокладення» або точніше свідоцтво про посвячення у духовний сан через Інтернет від організації, яка називається Universal Life Church. Протягом останніх декількох десятиліть вона стала однією з найбільших релігійних організацій землі. Вона має тільки два принципи: 1. Робіть тільки те, що правильно, та 2. Усі повинні бути вільні поклонятися на свій розсуд. Отримайте рукопокладення через Інтернет сьогодні та приєднайтеся до всесвітньої сім’ї Церкви всезагального життя!

Я помітив, що багато студентів, які навчаються в ІХЛ згадали, що вони раніше отримували онлайн-сертифікат про посвячення на служіння від Universal Life Church або від іншого сайту.

Безпідставні посвячення

Сертифікація та посвячення у духовний сан через Інтернет визнаються законом США. Проте ці рукопокладення вважаються безпідставними у більшості християнських церков. Чому?

1. Немає незалежної перевірки того, що кандидат на посвячення у духовний сан ходить перед Богом, володіє необхідними якостями, має внутрішній заклик і зовнішнє свідчення.

2. Немає церкви або групи християнських лідерів, які могли б рекомендувати дану людину в якості служителя. У Римлян 16:1 апостол Павло представляє Фіву, служительку церкви Кенхрейської. Це зробив апостол, а не Фіва рекомендувала сама себе. 

3. Немає системної біблійної підготовки християнських лідерів. Немає доказів, що ця людина дійсно підготовлена до служіння.

4. Оскільки ці сертифікати про посвячення в служителі по суті є лише справою оплати, то небагато з тих, хто їх отримав, дійсно звершують служіння у реальних церквах.

Посвячення на служіння, пов’язане з церковною ієрархією

З іншого боку, багато конфесій мають довгі та складні процеси, які необхідні для посвячення у духовний сан. Я був рукопокладений у християнській реформаторській церкві у 1988 році в якості служителя слова. Щоб стати кандидатом на рукопокладення, мені довелося отримати ступінь бакалавра у коледжі, акредитованому Міністерством освіти США. Потім, завдяки гарним оцінкам, я був прийнятий у семінарію Кальвіна. Але навіть після закінчення семінарії я ще не був рукопокладений. Я склав іспит з проповіді, психологічні тести та отримав схвалення церковного зібрання. Але й після цього ще було необхідно, щоб одна з помісних християнських реформаторських церков була б готова надати мені оплачувану посаду.

Деномінації, пов’язані з рухом Реформації, а також деномінації, які йдуть своїми коренями далеко в історію християнства, мають високі стандарти для кандидатів на рукопокладення у своїх церквах.

«Миттєве посвячення»

У багатьох незалежних і харизматичних церков немає послідовної моделі обрання та посвячення служителів. Такі церкві, а також «Асамблея Бога» та традиційні церкви п’ятидесятників рукопокладуть на служіння, якщо вважають, що відчувають дію Святого Духу, і хтось з присутніх отримує слова одкровення або пророкує, що певна людина повинна бути рукопокладена. Багато церков не потребують від служителя формальної освіти. Завдяки вищевказаному підходу можна мати багато лідерів. Слабкість полягає у тому, що посвячені у духовний сан керівники не мають належної підготовки та не пройшли шляху, який дійсно важливий для служителя. Також може бути відсутня серйозна перевірка на відповідність кандидата критеріям, описаним у першому посланні до Тимофія у розділі 3.

Апостол Павло попереджає: «Не рукополагай скоро нікого, і не приставай до чужих гріхів. Бережи себе чистим!» (1 Тимофія 5:22).

Джейм Беккер, син відомого телевізійного євангеліста Джиммі Беккера, написав книгу «Син проповідника». У цій книзі він виклав як у церкві «Асамблея Бога» можна легко рукопокласти людину, коли до когось приходить слово знання, і ця людина оголошує про отримання такого пророцтва. Це «слово знання» може не мати нічого спільного з біблійними вимогами для рукопокладених лідерів.

Різний ступінь довіри до служителя 

Помічено, що тим, хто пройшов серйозну семінарську підготовку та відповідний процес рукопокладення, довіряють більше. Це відбувається з декількох причин:

1. Вважається, що той, хто має серйозну освіту та серйозну підготовку, знає більше про Біблію та про пов’язані зі служінням питання.

2. Більшість людей готові довірити піклування про свої душі тим служителям, які добре підготовлені та володіють необхідними якостями.

3. Багато людей, помітивши, що у лідера відсутня освіта та підготовка, перестають йому довіряти. 

4. На підсвідомому рівні люди мають бажання, щоб їхні керівники добре вивчили сам предмет лідерства.

Очевидно, що тим служителям, які покликані Богом і ведуть благочестиве життя, люди будуть довіряти. Проте довіра буде ще більше, якщо цей служитель також має освіту та досвід. Для цього в ІХЛ розроблена та використовується методика посвячення на служіння через навчання, яке проходить за участю досвідчених наставників.

Переваги посвячення через освіту за участю досвідчених наставників

1. Завершена освіта саме у тій області, де лідер буде звершувати служіння.

2. Ця підготовка високо оцінена спеціалістами у цій області, професорами та викладачами.

3. Майбутній служитель має гарні взаємини з існуючим керівництвом церкви та підзвітний йому.

4. Процес включає отримання рекомендацій, які підтверджують, що даний кандидат має як внутрішній заклик, так і зовнішнє свідчення.

5. У певних каталогах зберігається інформація про досягнення цієї людини.

6. Сам процес посвячення відбувається у помісній церкві з покладанням рук і молитвою про благословення.

Усі ці процеси задіяні під час Вашого навчання в Інституті християнських лідерів. Ви починаєте свою освіту з вивчення свого покликання на служіння. Ви дізнаєтеся, яким створив Вас Бог і до чого Він закликає Вас. Ви знайдете собі наставників, щоб вони допомогли Вам у навчанні та підготовці до служіння. Ви вкорінитеся у помісній церкві. Коли буде розглянуте питання Вашого рукопокладення, Ви будете рукопокладені у Вашій помісній церкві в якості священнослужителя-диякона.

Оскільки навчання в ІХЛ безкоштовне та підтримується пожертвуваннями, Вам не потрібно влазити у борги, щоб отримати необхідне навчання та належним чином бути поставленим і рукопокладеним на служіння.

Нова можливість для існуючих церков у вихованні християнських лідерів

Підхід Інституту християнських лідерів дає можливість місцевим лідерам бути рукопокладеними та мати підготовку, за своїм складом аналогічну тій, яку мають лідери, що пройшли через біблійну школу або семінарію. В минулому більшість місцевих рукопокладених служителів вели, так би мовити, рукопашну війну через відсутність необхідного навчання.

Наведу наступний приклад.

Я виріс у Делавані у штаті Вісконсін. Мої батьки були членами християнської реформаторської церкви. У більшості реформаторських церков обиралися служителі, яких називали старійшини (пресвітери) та диякони. Кандидатури для щорічного конгрегаційного голосування пропонувалися радою, яка складалася з тих старійшин і дияконів, хто вже служить.

Процес обрання починався за два місяці до дня, в який вся церква збиралася для голосування. На зустрічі служителів кожен старійшина та диякон висловлювалися по кожній із запропонованих кандидатур. 

Важливими вважалися наступні характеристики:

1. По неділях кандидат відвідував церкву двічі.

2. Повинен мати якості, описані у 1 Тимофію 3 розділі.

3. Повинен мати авторитет у своєму оточенні.

4. Можливо, в минулому вже звершував служіння диякона або старійшини. У цьому випадку повторне призначення на служіння старійшини або диякона завжди відбувалося прискореним способом.

5. Ця людина постійно підтримувала служіння помісної церкви.

Як правило, рада служителів складала список кандидатів для голосування членським зібранням церкви. Часто результат був передбачений. Ті, хто зазвичай звершували служіння, знову включалися у список. Іноді, коли служитель не міг більше звершувати служіння за своїм похилим віком або з якоїсь причини не мав бажання бути переобраним на служіння, тоді до списку для голосування включалися нові кандидати. Зазвичай до списку включалося шість чоловік, з яких обиралося троє.

Молодших за віком часто номінували на служіння диякона. Основна задача диякона полягала у тому, щоб підрахувати гроші та проходити підготовку для того, щоб пізніше розглядатися в якості кандидата на служіння старійшини. Якщо їхнє життя та служіння в якості диякона визнавалися як ті, які відповідають необхідним критеріям, в міру віку, вони попадали «на екран радару» для наступного призначення в якості старійшини.

Обрані старійшини офіційно керували церквою за всіма основними функціями:

• Обрання та прийняття на роботу пастора, який був рукопокладений однією з церков, що входить у деномінацію християнських реформаторських церков. 

• Сприяння пастору у духовній праці з помісною громадою, в тому числі у відвідуваннях на дому.

• Спостереження за роботою пастора.

• Допомога пастору у звершенні вечері Господньої.

• Проведення засідань комітетів церкви.

• Контроль за дотриманням доктрин у викладанні, у церковних програмах і обрання представника на періодичні конфесійні зустрічі, які називаються конференції та синод.

Рукопокладені диякони допомагали старійшинам в керуванні приміщеннями, які належали церкві, а також у роботі з грошима та різними видами допомоги. Їхні задачі включали:

• Збір і підрахунок грошей для наступного внесення у банк. Вони спостерігали за роботою скарбника.

• Нагляд за об’єктами, включаючи нагляд за двірниками та обслуговуючим персоналом (включаючи добровільних помічників).

• Розподіл коштів з благодійних фондів для допомоги бідним у церкві.

• Допомога старійшинам і пастору в організації та проведенні різних церковних програм.

Процес обрання та посвячення на служіння

Як я згадував раніше, перед голосуванням у церкві рада складала список кандидатів. Шляхом голосування на загальному зібранні церкви за списком кандидатів затверджувалося, хто з цього списку буде обраний і призначений в якості посадових осіб. Термін їхнього перебування на цій посаді складав три роки. Таких служителів називали старійшини та диякони. Навіть пастор був старійшиною або старійшиною, який вкладає. Усі лідери разом, включаючи пастора, називалися консисторією. У ті дні усі лідери, як старійшини, так і диякони, були з числа чоловіків. Якщо кандидат був обраний вперше, його руко покладали на відповідне служіння. Якщо ж відбувалося обрання на повторний термін на ту ж посаду, рукопокладення вже не потребувалося. Проте якщо хтось з раніше рукопокладених дияконів був обраний в якості старійшини, його рукопокладали на це служіння.

Багато деномінацій дотримуються подібного процесу при обранні та посвяченні на служіння своїх старійшин, пасторів і дияконів. 

Інститут християнських лідерів дає можливість кожному лідеру отримати офіційно визнану освіту для підготовки до служіння!

Більшість деномінацій мають власну процедуру обрання та рукопокладення, в яких відсутня одна важлива складова. Ця складова – якісне навчання. Інститут християнських лідерів пропонує сповнити цю відсутню ланку. Освіта, отримана тут, підходить більшості вищезгаданих систем рукопокладення. Інститут християнських лідерів може допомогти покликаним християнським лідерам підготуватися до рукопокладення у своїй помісній церкві та мати все необхідне для визнання їх як служителів і в інших церквах.

Це означає, що пастори помісних церков зможуть мати більш ефективних лідерів. Це також означає, що у самих християнських лідерів буде ефективна послідовність кроків, яка приведе їх до визнання в якості служителя помісної церкви, а також і до міжнародного визнання через навчання в Інституті християнських лідерів та співробітництва з Альянсом християнських лідерів.

Що робить успішним процес підготовки служителів, який використовується в CLI при співробітництві з Альянсом християнських лідерів?

1. Підтримка служіння помісних церков та їхніх лідерів 

Наш інститут і Альянс християнських лідерів бажають допомогти тим, хто шукає можливості звершувати служіння та бути посвяченим у духовний сан. Ми бажаємо допомогти церквам і церковним лідерам, які бажають підтримати цей процес. Програма рукопокладення орієнтована на служителів у різних місцевостях, щоб допомогти пасторам помісних церков підготувати лідерів, здатних служити своїм громадам.

2. Програма корисна служителям різних церков

Оскільки Альянс християнських лідерів має біблійну перспективу, ми намагаємося підготувати наших студентів до служіння так, щоб не підкреслювати відмінності між різними гілками християнства. Наша навчальна програма корисна для лідерів служіння у всьому християнському світі.

3. Вирощування відбувається через наставництво на місцевому рівні 

Одна з особливостей ранньої церкви полягала у тому, що її служителі «виростали» з тих же коренів, які мали всі віруючі. Після увірування, у процесі духовного росту, деякі з членів церкви були закликані до керівництва. Старійшини та пастори, які вже звершували служіння, призначали цих лідерів для служіння в якості дияконів. З групи дияконів вирощувалися нові покоління старших керівників. Інститут християнських лідерів використовує подібний підхід, оскільки просить своїх студентів знайти собі наставників, пов’язаних з їхньою помісною церквою або служінням.

4. Навчання надається безкоштовно 

Сьогодні люди стають віруючими по всьому світу. Деякі з цих віруючих закликаються Богом і церквою до звершення служіння. Інститут християнських лідерів надає безкоштовне навчання високої якості з метою підготовки лідерів-християн до служіння. 

Навчаючись, студенти повинні надіслати три рекомендації:

Рекомендація від чоловіка / дружини (якщо студент одружений) або іншого члена сім’ї.

Від пастора помісної церкви / наставника.

Одного з членів Вашої громади.

Курс про дияконське служіння 

Після того, як студенти пройшли перші два курси, у них є можливість розглядати питання про своє посвячення на служіння. Студенти можуть бути зараховані на курс, в якому вивчаються вимоги до дияконського рукопокладення. По завершенню цього курсу Ви можете пройти інші, які відповідають тій області, в якій збираєтеся звершувати служіння.

Які кроки необхідно вжити: 

·       Зарахування в Інститут християнських лідерів на програму підготовки до служіння. 

·       Пройдіть вступний курс (4 кредити). 

·       Пройдіть курс «Основні християнські доктрини» (3 кредити) або складіть тест на знання доктрин. 

·       Пройдіть курс з дияконського служіння (1 кредит).

·       Пройдіть інші курси з підготовки саме в тій області, в якій Ви збираєтеся звершувати служіння.

Як вже було сказано вище, ми розуміємо, що більшість з вас, які проходять навчання в Інституті християнських лідерів, не зацікавлені у рукопокладенні. Ознайомившись з матеріалом цього розділу, Ви можете перейти до наступних завдань.