Завдання з читання: Звички та відносини з Богом
Завдання з читання: Звички та відносини з Богом
Розмова з Богом: молитва
Розмову з Богом християни називають молитвою. Молитися можна як подумки, не вимовляючи жодного слова, так і вголос. Молитися можна знаходячись з Богом наодинці та поклоняючись Йому разом з іншими. Молитва – це просте спілкування та розмова з Богом. Біблія багато каже про молитву. Багато уривків зі Священного Писання – це записані молитви Богу. Більшість псалмів – це молитви Богу, які стали піснями єврейського народу. Молитва – це більше, ніж просто релігійна практика. Молитва – це спілкування з нашим Богом, Який чує нас.
Приповісті 15:29: «Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує».
Біблія заохочує нас молитися часто, молитися постійно. Колосян 4:2 каже:
«Будьте тривалі в молитві, і пильнуйте з подякою в ній!».
Присвятіть себе молитві, будьте пильними та вдячними.
Ви коли-небудь отримували відповідь на свою молитву? Можливо, у Вас була ситуація, з якою Ви не могли справитися. Ви волали до Господа. Він дав Вам сили та можливість вирішити цю проблему. Можливо, Ви молилися про те, щоб Бог направив Вас. Ви просто не знали, що Вам робити. Ви прохали: «Допоможи мені, Боже!». І Він це зробив… у відповідний час. Можливо, Ви отримали відповідь «ні» на одну з Ваших молитов, і тільки пізніше змогли усвідомити, що Бог бачив те, чого Ви не бачили у той час. Коли людина звертається до Бога, Він чує цю молитву.
З найперших сторінок Писання ми бачимо роль молитви у житті віруючого:
Буття 25:21: «І молився Ісаак до Господа за жінку свою, бо неплідна була. І Господь був ублаганий ним, і завагітніла Ревека, жінка його».
Книга Псалмів – це книга молитов. У цій книзі ми бачимо багато прикладів пристрасних молитов віруючих. Багато уривків з книги Псалтир також заохочують молитву:
Псалом 31:6: «Тому кожен побожний відповідного часу молитися буде до Тебе, і навіть велика навала води не досягне до нього!».
Якщо віруючий волає до Господа, його чи її слова будуть почуті. Бог активно діє і у наш час та творить Ваше майбутнє. Бог не якийсь Дід Мороз, що знаходиться у небі. Коли у молитві ми прохаємо щось у Бога, ми завжди отримуємо відповіді. Ці відповіді можна описати словами «так», «ні» або «почекай», що дуже схоже на відповіді, які діти отримують, коли прохають свого земного батька чи матір.
Молитва – один зі способів нашого поклоніння Богу. Ми можемо волати до Господа, вихваляючи та прославляючи Його.
Луки 19:46: «До них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників».
Молитва виходить з Вашого серця та розуму. Ви прославляєте Бога, визнаєте свою провину, висловлюєте прохання та клопотання перед Ним. Молитви можна записати, заздалегідь обміркувати, що Ви скажете Богу. Можна запам’ятовувати біблійні молитви. Молитви можуть бути покладені на музику, і тоді їх можна буде заспівати. Щоб молитися, Вам не потрібно ставати експертом з молитви. Головне, що Ви особисто розмовляєте з Богом.
Слухаючи Бога: читання Біблії
Частіше за все ми чуємо Бога через читання та міркування над словом Божим. Біблія – не тільки найпопулярніша книга всіх часів; це безпомилкове, непогрішиме слово, яке Бог каже людям.
Бог може по-різному розмовляти з нами під час нашого спілкування з Ним: через пораду друга, через християнську книгу або пісню, через споглядання краси Його творіння. Протягом всієї історії людства Він розмовляв з людьми багатьма способами: і прямо, і опосередковано. У кожному випадку нам слід уважно ставитися до того, що ми чуємо, все перевіряючи вченням слова Божого. Біблія каже, що сатана маскується під ангела світла. Щоб слухати Бога щоденно, ми використовуємо Біблію в якості постійного та надійного джерела Божого послання, даного нам.
Іноді може здатися, що якийсь біблійний уривок нічого не зможе нам сказати. Ми могли б отримати більше користі від чиєїсь консультації або богословської книги. Але через старозавітну книгу пророка Ісаї Бог обіцяє, що вивчення Його слів принесе нам користь та справжнє розуміння життя:
Ісаї 55:10-11: «Бо як дощ чи сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові, так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!».
Біблія не тільки втішає нас. Іноді прочитане відкриває нам наші гріхи та недоліки, це дає можливість стати на шлях виправлення. Боже слово робить це так, як жоден з наших найкращих друзів і жоден християнський журнал ніколи не зміг би цього зробити.
Євреїв 4:12-13: «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця. І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!».
Ви можете слухати, що каже Вам Бог кожен раз, коли Ви відкриваєте свою Біблію. Також спілкування з Ним відбувається під час Ваших щоденних особистих молитов, сімейних молитов та молитов, які звершуються разом з іншими віруючими. Прислухатися до Його голосу можна під час вивчення Біблії у групі або у церкві під час проповіді. Бог каже через Своє слово, а Ви та я ростемо у наших відносинах з Ним, коли відкриваємо наші серця і слухаємо те, що Бог каже нам. Єфесян 6:17 каже нам взяти «меча духовного, який є Слово Боже». Наші відносини з Богом повинні бути просто сповненими словом Божим!
Неодноразово: створення звички
Якщо ми бажаємо, щоб наші відносини з людьми розвивалися та зміцнювалися, нам необхідно спілкуватися з ними неодноразово, зустрічі повинні повторюватися постійно. Це справедливо і для наших відносин з Богом. Нам потрібно зустрічатися з Ним та слухати Його знову і знову. Біблія закликає нас шукати Господа, коли Він поряд:
Ісаї 55:6-7: «Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько! Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій свої задуми, і хай до Господа звернеться, і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!».
У Біблії є особлива історія про людину на ім’я Енох. Ця людина ходила з Господом так близько, що одного разу Господь взяв його з цієї землі. Буття 5:24 каже:
«І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог».
Енох згадується і у Новому Заповіті у посланні до Євреїв 11:5:
«Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив».
Постійне спілкування з Богом – складна задача у нашому сучасному світі. Ми повинні прикладати своїх зусиль, оскільки саме по собі це не відбудеться.
Щоб християнство поширювалося природним чином, постійна розмова та постійне слухання Бога повинні бути у центрі всього нашого життя та всіх дій. Або ми маємо живий зв’язок з Богом, або ні. Якщо у нас з Вами дійсно є духовна мрія, яку ми бажаємо втілити у життя, то кожному з нас необхідно знайти свій спосіб як щоденно ходити перед Богом та спілкуватися з Ним. Спілкування повинно бути на постійному та глибокому рівні, приносити радість та натхнення, а не просто бути боротьбою з обставинами, які заважають такому спілкуванню, як це відбувається у багатьох християн у наш час.
Розмовляти з Богом та слухати Його потрібно постійно; це не просто недосяжний ідеал відданості. Це вічний шлях, яким йде кожен віруючий. Це шлях, де відбувається трансформація нашого життя. Це шлях, йдучи яким Ви стаєте ближче до Бога, і Його сила все більше проявляється у Вашому житті. Це шлях, де діє Святий Дух (як вітер). Це відбувається, коли ми постійно розмовляємо з Богом та слухаємо Його.
Шлях вітру
Існує багато суперечок про те, як людина входить у спілкування (відносини) з Богом. Ми знаємо, що це відбувається по благодаті та через віру. Це дар Божий. Але як виходить, що цей дар відносин приймається всім серцем одними людьми, а інші нічого не бажають мати спільного з Богом? Деякі богослови будуть казати про приречення людини. Інші – про її вільну волю. Хоча і я вірю, що Бог тільки Йому відомим чином вибрав мене стати Його сином, все ж я не є якимось роботом, запрограмованим на спасіння. Тут є елемент таємниці. Я згоден зі словами старого християнського гімну «Не знаю, чому відкритий мені благодаті дар або чому спасіння щит мені даний від вічних кар». При цьому приспів пісні цитує 2 Тимофія 1:12:
«Бо знаю, в Кого я ввірував та впевнився, що має Він силу заховати на той день заставу мою».
Інші питання також представляють інтерес: як саме благодать відносин з Богом приходить до нас? Яка з Особистостей Трійці так оживляє наше серце, що воно стає здатним прийняти Самого Бога та зростати у відносинах з Ним? Біблія вчить, що Святий Дух приходить та поселяється у віруючих, щоб дати їм нові відносини з Богом. Зверніть увагу на наступний приклад зішестя Святого Духу під час проповіді апостола Петра:
Дії 10:44-45: «Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова. А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган!».
У Писанні відзначено, що Божа благодать досягає нас завдяки роботі Святого Духу. Мені подобається третій розділ Євангелія від Івана. Ісус розмовляє з Никодимом про те як бути народженим згори у духовному смислі. Івана 3:16 є одним з найвідоміших біблійних віршів і багато хто з нас знає цей вірш напам’ять:
«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне».
Цікаво відзначити кілька слів Ісуса Христа, сказані Никодиму на початку бесіди. Вони відкривають деякі таємниці відносин з Богом:
Івана 3:6-9: «Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух. Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: вам необхідно родитись згори. Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа народжений. Відповів Никодим і до Нього сказав: Як це статися може?».
В інших перекладах можна знайти фразу «вітер віє, де хоче». Який висновок можна зробити про те як людина приходить до Бога та як продовжує рости духовно? Користуючись порівнянням з вітром, нам з Вами потрібно знайти духовну стежку, на якій діє вітер, та залишаться на ній.
Припустимо, що людина, яка ніколи не відчувала на собі дії сильного пориву вітру, попрохала мене відвезти її туди, де вітер дме дуже сильно. Оскільки я живу недалеко від берега озера Мічіган, можливо, я б привів її туди. Є на землі місця, де вітер дме не дуже сильно, і є місця, де вітра більше. Якщо Ви знаходитеся у будинку, то можете відчути лиш невеликий протяг. Чи можу я гарантувати, що вітер буде дути сильно у мене вдома? Ні. І кожен з нас знає, де ми можемо знайти сильний вітер, а де – ні.
Такий стан справи і у відносинах з Богом. Є, так би мовити, вітряні місця і є місця, де вітру, як правило, немає. Хоча Бог і здатен змінити серце людини де завгодно, Він зазвичай не посилає Свій «вітер» у місця, де царює зло. З іншого боку, є місця або певні дії, які дозволяють Вам «відчувати» на собі дію сильного вітру. Ці місця зазвичай асоціюються з Біблією та молитвою. Наведу кілька прикладів:
• Людина, яка читає Біблію та щоденно молиться, поставила себе на шлях, де діє вітер (це також можна назвати місцем спілкування з Богом).
• Божий бриз освіжає сімейну пару, яка разом читає Біблію та разом молиться.
• Сім’я, яка кожного дня знаходить час, щоб читати Біблію та молитися, таким чином запрошує Духа Святого діяти у цій сім’ї.
• Мала група, яка збирається в обстановці, де читається слово Боже та вимовляються молитви, ніби насолоджується теплим потоком повітря.
• Церква, члени якої разом відкривають слово Боже, разом моляться та славлять Бога знаходяться там, де часто дме сильний вітер.
• Коли християнські лідери або пастори збираються разом, відкривають слово Боже та моляться за справу Царства Божого, руйнуються твердині лукавого.
• Коли той, хто ще не знає Бога, наважується читати Біблію, маючи каяття у своєму серці, тоді стіна гріха та сатани, яка відділяла цю людину від Бога, руйнується під дією урагану, посланого Святим Духом.
Що загального у всіх цих прикладів? Всі вони включають у себе слово Боже та молитву. Звичайно, відносини з Богом – це таємниця, але ми у змозі досить точно визначити, де може дути вітер Духу. Ми не можемо гарантувати, що «впіймаємо» вітер, але знаємо, що якщо будемо знаходитися на цьому шляху досить довго, то, цілком ймовірно, відчуємо Його дію. Наш вибір – залишатися на шляху гріха, де ми і знаходилися, або йти новим шляхом, «шляхом, де буде діяти вітер», діяти Дух Святий, діяти сила Божа.
Важливо пам’ятати про прагнення бути близько до Бога та мати живе, надихаюче Вас спілкування з Ним. Без цього навіть багаторазові розмови та слухання Бога можуть легко перетворитися у рутину та нудні заняття, якими ми станемо пишатися. Фарисеї багато читали Писання та багато молилися. Але вони стали ворогами Богу. Вони практикували певні дії, пов’язані з їхньою вірою, але в їхньому серці не було справжньої любові до Бога. Вони мали вид благочестя, але відкинули його силу. Хоча лицемірство та гордість можливі й сьогодні, немає жодних підстав уникати практики читання Біблії та молитви. Просто неможливо мали живі відносини, не розмовляючи та не слухаючи Бога постійно, багаторазово. Біблія каже, що слово Боже не залишиться марним, якщо Ваше серце відкрите, щоб прийняти його. Бог чує Ваші молитви, коли Ви вчитеся покладатися на Нього як на єдине джерело життя. Живе спілкування з Богом, ходіння перед Ним – дуже важлива частина Вашого учнівства. Ісус проводив час зі своїми учнями та навчав їх як бути Його інструментом у справі поширення Євангелія. Коли Ви проводите час з Богом та ходите з Ним, Він навчає Вас та готує до поширення християнства по всьому світу.
Думки про відтворюваність
Я ніколи не забуду розмову випадково почуту мною у ресторані. Я щойно закінчив семінар з євангелізації та учнівства. Коли я снідав з моїм братом Джоном, то побачив чоловіка та жінку, які сиділи за сусіднім столиком. Чоловік казав дуже гучно, і я чув все, про що вони розмовляли. Їхня розмова була приблизно така:
«Сенді, я дуже радий, що ти згодилася навчатися бути християнкою», – сказав Боб.
«Дякую, я мало що знаю про християнство, але тепер, коли увірувала в Ісуса Христа, бажаю бути справжньою християнкою», – зізналася Сенді.
Я вирішив дослухати їхню розмову до кінця. Я тихо сказав брату: «Давай послухаємо як Боб зможе описати християнство для Сенді». Те, що ми почули, було вельми складним зображенням християнства. Боб сказав, що тепер, коли Сенді стала християнкою, їй потрібно було дізнатися про багато важливих питань. Боб почав з захоплення церкви. Він казав про різні теорії другого пришестя Христа. Потім він розповів їй як саме вона повинна вірити.
Потім Боб розповів про свій час спілкування з Богом. Він згадав, що встає о 4 ранку та вивчає Біблію протягом години. Потім він міркує над прочитаним та молиться ще раз. Їй потрібно було навчитися робити це прямо зараз, тому що вона стала християнкою. Він продовжив свій опис християнства та казав протягом ще однієї години. Він часто використовував слово «якщо». Коли вона спитала про кіно та алкоголь, він дуже довго та детально критикував все, що виходить з Голлівуду. Потім він сказав, що люди, які палять та п’ють, мають серйозні духовні проблеми.
Я помітив як змінювалася її реакція на його висловлювання. Спочатку її обличчя виглядало зацікавлено. Вона поставила кілька питань. Боб відповідав надмірно довго. Незабаром вона припинила їх ставити. Її руки були схрещені і її обличчя показувало, що вона більше не зацікавлена вислуховувати довгі пояснення Боба. У завершення зустрічі він сказав: «Якщо ти бажаєш бути плідною християнкою, тобі потрібно знати все це. Я готовий зустрічатися з тобою кожен тиждень, щоб навчати тебе». У цей момент розмова припинилася. Сенді поклала гроші на стіл, щоб оплатити їжу. Боб не дозволив їй сплатити. «Поклади ці гроші назад у свій гаманець», – сказав він. Боб спитав Сенді, коли вона бажає зустрітися знову. Сенді стомлено сказала: «Боб, дякую, що зустрівся зі мною. Якщо мені буде цікаво почути більше, я зателефоную тобі». Вона швидко піднялася та вийшла. Боб оплатив рахунок і також пішов.
Зі свого боку Боб намагався описати християнство таким, яким він його знав. Він був духовно вихований у певній церкві з певними духовними акцентами. І те як він спілкувався з Богом було сформовано на цьому фоні. Коли він намагався описати те, у що вірив, то спробував одразу розповісти про надто багато духовних істин.
У цілому християнство має багато аспектів. Християнський рух має 2000-річну історію та доктрини, випрацювані протягом цього довгого часу. Деякі з цих доктрин обговорювалися під час життя декількох гонінь. Хто-небудь з Вас може точно знати скільки ангелів вміщується на шпильці? У християнство входять різні конфесії, кожна з яких має свої доктринальні особливості. Для багатьох людей християнство – це культура та спосіб життя. А для інших людей християнство – це церква, яку вони відвідують зараз. Різні християнські церкви використовують різні способи наближення до Бога і різні церкви мають різні акценти. Іншими словами церкви по-різному розуміють як виглядає шлях, на якому діє вітер.
Багато церков роблять головний акцент на знанні. Вони вважають, що шлях, де вітер діє більше всього – це шлях знання. Я розумію їх, тому що виріс у сім’ї, де тато та мама були членами консервативної реформаторської церкви. Не дивлячись на те, що мій тато був механіком, а моя мама працювала на фабриці, у нашому домі ми часто розмовляли про тонкощі різних доктрин. Коли я став молодою людиною та був готовий публічно сповідувати віру, то постав перед старійшинами своєї помісної церкви. Вони дуже багато питали мене про те, що я знав. Так, вони зацікавилися чи сповідую я Ісуса Христа як мого Спасителя та Господа, але вони бажали впевнитися у тому, що я дійсно знаю, що саме означає вилуплення. Вони ставили мені питання на такі теми як освячення та виправдання. Чи знав я як реформаторська церква розуміє вчення, яке англійською має абревіатуру ТЮЛЬПАН (зараз я навіть і не буду намагатися описувати його Вам)? Керівники нашої церкви вважали, що місце, де діє Бог, де Святий Дух торкається людей найбільш сильно – це розум, який зберігає належні духовні знання.
Інші церкви будуть стверджувати, що особисте посвячення або зобов’язання – найкращий шлях до Бога. У подібних церквах богослужіння часто організовується як подія, яка спонукає людину до висловлення відданості Христу. Проповідь та спів спрямовані на те, щоб викрити серце людини у скоєних гріхах та спонукати до покаяння. Служіння євангеліста Біллі Грема є гарним прикладом такої програми. У ній саме такі пісні, особисті свідчення про покаяння та висновок – заклик вийти до сцени для покаяння. Особисте посвячення, зобов’язання служити Богу все життя – це основна атмосфера заходу. Для багатьох церков це найважливіший шлях, на якому «діє вітер».
Інші церкви бажають створити певний досвід переживань та почуттів. Коли люди «відчувають» близькість Бога під час поклоніння, вони, образно висловлюючись, «відчувають вітер». Багато п’ятидесятницьких церков мають саме такий акцент. Багато мега-церков мають подібний підхід. Вони складають програму своїх богослужінь так, щоб ті, хто зібралися, отримали відповідні переживання та почуття. Розглядаються практичні питання, такі як виховання дітей та шлюб. Частіше всього тим, хто приходить, доводиться просто сидіти склавши руки та насолоджуватися тим, що відбувається.
Інші церкви зосереджені на літургії – дії, які повторюються, передбачаються та практикуються на кожному богослужінні. Католицькі та англіканські церкви є гарними прикладами літургічних церков. Щотижня віруючі прослуховують молитви та проповіді, відповідні певним датам у церковному календарі. При цьому вони з’єднуються з історією, духовним ритмом та іншими церквами їх деномінації. Літургія – це стійка, заземлювальна сила, яка набуває смислу в міру того як звички практикуються протягом всього життя.
Звичайно, наведені категорії є спрощеним поглядом. Справжні межі, які існують між цими таборами, не настільки тверді як можна припустити з описів. Звичайно, не можна сказати, що літургічні церкви зовсім не зацікавлені у знанні. Або що церкви, орієнтовані на відвідування, зовсім не зацікавлені у досвіді та почуттях. Знання, цілеспрямованість, досвід та літургія має своє місце у кожній церкві та деномінації. У деяких церквах присутні комбінації, які складаються з декількох вищеописаних напрямків. Я просто бажаю показати, що на шляху поширення християнства є багато різних факторів та складових. Літургія сама по собі – це не відносини з Богом. Знання саме по собі не є відносинами з Богом. Сам по собі обов’язок – це не відносини з Богом. Всі вони є важливими інгредієнтами, але відносини з Богом не можуть бути зведені лише до однієї з цих складових.
Всі чотири фактори: знання, посвячення (зобов’язання), досвід переживань (почуття) та літургія (виконання певних справ), є ключовими складовими відносин, які ми маємо з людьми та з Богом. Мені потрібно було багато дізнатися про мою дружину Пем, а їй потрібно було багато дізнатися про мене. Нам потрібна була літургія побачень, тобто проходження перевірених часом традицій побачень, купівлі квітів тощо. Ми випробували почуття любові, ніжності та єднання одночасно з поглибленням наших відносин. У результаті ми обидва взяли на себе обов’язок одружитися та присвятити себе одне одному. Неможливо прибрати будь-який з цих елементів та розвивати справжні глибокі відносини. Просто не вийде звести християнство до вивчення доктрин або до молитви покаяння, або відчуття дій Святого Духу, або до відвідування церкви. Це просто не спрацює. Наші відносини повинні бути різнобічними та підживлюватися простою практикою багаторазової розмови та слухання.
Повернемося до розмови Боба та Сенді. Боб намагався описати християнство так як він його розумів. Християнство є для нього дуже складним поняттям. Я вважаю, що Бобу було дуже важко висловити суть християнства простими словами. Він неясно висловлювався і відносно основ християнства.
Сенді була новонаверненою. Я чув як вона сказала, що тільки що прийняла на себе певні зобов’язання перед Христом під час богослужіння у церкві Боба. Вона зробила відмітку в анкеті, яка вказувала, що бажає знати більше про християнство. Боб, мабуть, зателефонував їй, щоб призначити зустріч. Сенді прийшла на зустріч з рядом практичних питань, таких як: як мені досягти успіху у молитві та читанні Біблії? Можливо, у неї було і кілька питань просто з цікавості: чи дозволено християнам дивитися фільми? Що Біблія каже про алкоголь?
Отже, як описати відтворюване християнство? Відтворюване християнство починається з розуміння того, що саме Ви намагаєтеся відтворити. Суть питання у тому, що коли ми з Вами представляємо людині християнство, то знайомимо її з Богом. Церква, яку Ви відвідуєте, пісні, які Ви співаєте, переклад Біблії, яку Ви вивчаєте, Ваші погляди на куріння та пияцтво, час, в який Ви прокидаєтеся, щоб молитися – все це важливо, це супроводжує християнство, але не є його ядром. Ми повинні бути дуже уважними до того, що кажемо, описуючи християнство і те, що саме допомагає людині прийняти Христа та зростати у взаєминах з Богом.
Встановити взаємини та рости у них не так просто. Іноді досить складно виміряти взаємини. Я багато разів ділився новиною Євангелія з різними людьми. Деякі з них, здавалося, просто не звертали уваги на почуте. Інші не тільки приймали почуту новину, але й щиро бажали зробити наступний крок у своїх відносинах з Богом. Я не можу повторити в інших людях мої власні численні переживання, випробування та поразки. Іншим людям можуть не підійти саме ті слова, які були вельми важливими для мене, коли мені самому потрібно було прийняти важливі рішення. Я не можу відтворити у чужому житті ті обставини, під час яких Бог з’явився у моєму житті, і Він зробив це саме тоді, коли я потребував Його.
Проте є те, що можна відтворити. Я можу розповісти про ті звички, які допомагають будувати та розвивати взаємини. Вони досить прості і їх легко підтримувати. Ці звички будуть включати в себе молитви (можливість розмовляти з Богом) та читання Біблії (можливість слухати Бога), які повторюються щоденно. Ця розмова та можливість слухати Бога повинні вплинути на всі ключові зв’язки Вашого життя і практикуватися у Вашому особистому житті, у Вашому шлюбі, у спілкуванні з Вашими друзями, з членами Вашої малої групи, з Вашою церквою. Звичка молитися та читати Боже слово також повинна впливати на Вашу участь у справі поширення Царства Божого і в євангелізаційних зустрічах з іншими людьми. Відносини з Богом у контексті семи взаємних зв’язків Вашого життя мають ключове значення. Учнівство – це процес росту (освячення) у відносинах з Богом і допомога іншим робити те саме. Цей процес починається у Вашому домі з «домашнього учнівства», тобто через відносини 1, 2 та 3 (Ваше особисте життя, шлюб і сім’я), тому що саме тут Ви найбільше впливаєте і маєте найбільшу відповідальність.