ЛЕКЦІЯ 1: КАНОН СЗ
ЛЕКЦІЯ 1: КАНОН СЗ
Література:
● Уолтер Брюггеман, Введение в Ветхий Завет Канон и христианское воображение, с.8
● J.R.McRay, Канон Біблії. Элвелл, Теологический энциклопедический словарь, с.136-138.
● R.H.Mounce, Біблія. Элвелл, Теологический энциклопедический словарь, с.138-139
● Mark Water. The Bible made easy. Hendrickson Publisher, 1997. с.6
● Эрих Ценгер. Введение в Ветхий Завет. М: ББИ им.Апостола Андрея, 2008 - 802с
● Уильям Сенфорд Ла Сор. Обзор Ветхого завета. Богомыслие
● Марк Мангано. Введение в Ветхий Завет. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 512 с.
В цій лекції ми розглянемо наступні питання:
- Що таке канон?
- Як відбувався процес формування канону?
- З яких основних частин складається єврейський канон?
- Як християни сприймають єврейський канон СЗ?
- Які особливості “християнської” класифікації канону СЗ?
Вступ
● Коли ми говоримо про канон, в цій лекції, ми маємо на увазі канон біблії, а точніше канон СЗ.
● Слово “Біблія” походить від грецького biblion, що в перекладі означає “сувій”, або “книга”.
● Звичайно, в сучасному значенні слово Біблія, має більше смислове навантаження, аніж грецьке biblion, в Новозавітні часи.
● Наприклад, Лука, в Діях Апостолів (19:19), словом biblion називав книги по магії, а Марк (10:4) - розвідним листом.
● Сьогодні, коли ми використовуємо слово “Біблія”, то ми маємо на увазі, загальновизнаний запис Божого об'явлення.
● Слово “канон” перейняте греками у семітів, а вони в свою чергу, перейняли в шумерів. Початкове значення слова - очерет.
● Оскільки очерет використовувався для виготовлення мірних паличок, це слово набуло багато значень, що мають стосунок до виміру: правило, стандарт, закон, список, кордон, індекс.
● Канон Біблії складається з 66 книг, які складаються з 1189 розділів, які в свою чергу поділяються на 31240 вірші, приблизно 15000 з них, про Бога.
● Книги Біблії писалася впродовж 1500 років. Написана більше як 30 авторами: податковець, лікар, філософ, декілька рибалок, проповідник, пророки, держслужбовець, священик, цар і рабин
1. Що таке канон?
● Слово "канон" взяте з грецької мови (ми згадували мову шумерів) і означає столярну лінійку.
● Саме поняття «канон» відображає той факт, що біблійні тексти являють собою віронавчальний норму для громади. У біблеїстиці так позначається корпус текстів, які увійшли в Святе Письмо іудаїзму і християнства.
● В християнстві терміном "канон' визначають збірку книг, які рання церква призначила правилом віри і богослужбовою практикою.
● Християни стали називати канонічними ті книги, які набули в очах віруючих духовний пріоритет в порівнянні з іншими книгами, і служили критерієм оцінки інших творів, які мали в практиці церковного життя другорядне значення.
● Християнська церква народилася з каноном в руках. Апостольська громада не знала, що означає - не мати авторитетних Писань.
● У євреїв і у християн свої канони писання. Єврейський канон складається з 39 книг, а християнський з 66 у протестантів, i 80 у католиків та православних.
● В канон католиків і православних, включені апокрифи, які в корпусі текстів володіють второканонічним статусом: Молитва Манасії, 1-2 книги Ездри, Товита, Юдити, мудрості Соломона, мудрості Сираха, пророка Варуха, лист Єремії, Сусана, Вил і Дракон, 1-3 Макавеїв.
2. Як відбувався процес формування канону?
Християни однодушні у тому, що процес формування біблійного канону проходив під керівництвом Святого Духа. Богонатхненні тексти складали лише частину релігійної літератури народу Божого у всі часи його історії і тільки невелика частина цих текстів врешті набула статус канонічних. А яким чином, священні тексти стали канонічними?
Насамперед, були причини, чому всі книги були зібрані в канон
● Цілком очевидно, що це сталося згідно волі Божої.
● Історична основа для цієї події, це з однієї сторони - багаточисленні тексти апокрифічної та псевдо епіграфічної літератури, з іншої сторони - нагальна потреба розібратися в тому, що слід рахувати кордонами Божественного одкровення.
Мойсей (початок):
● Мойсей був першим євреєм який записав події священної історії (Вих.24:4,7), а потім Ісус Навин (24:26). Ми не володіємо даними про те, що до Мойсея хто-небудь з патріархів записував священні книги, хоча на батьківщині Авраама вже існувала розвинена писемність і це підтверджено археологічним розкопками древнього міста Елби. У шумерів та вавилонян вже були записані кодекси законів (наприклад Закони Хамурапі) і в їх літературі збереглися оповідання про такі події як великий потоп.
● “І написав Мойсей всі Господні слова” (Вих.24:4) - історія Божих діянь (створення світа та історія патріархів) і Законодавчі тексти
● “І написав Ісус ті слова в книзі Божого Закону, і взяв великого каменя, та й поставив його там під тим дубом, що в Господній святині” (І.Нав.24:26) - історія Божих діянь (завоювання і поселення в Землі Обітованій)
● Були також інші автори книг - пророки, служіння яких полягало повернути народ Божий до Заповіту, який Бог заключив з євреями на Синаї.
Цар Йосія (вплив):
● 621 рік до Р.Х, за правління царя Йосії, було віднайдено книги Закону. Це стало важливою подією в розвитку Старозавітного Канону (4 Цар.22). На противагу Єгипетським й Ассірійським царям, які прагнули зробити свою волю рівною закону, Йосія визнав авторитет писаного Закону Божого і повелів неухильно йому коритися: 2Цар.23:3 І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і свідчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту.
● Книги Закону мали колосальний вплив на Царя і народ. Пам'ятаєте, як написано в НЗ: “Віра від слухання, а слухання від Слова Божого” (Рим.10:17) і ще “Слово Боже живе, та діяльне...” (Євр.4:12).
● Те, що народ слухав і корився книзі Закону, бувши переконаним, що Бог говорить через неї, є сутністю канонічності
Священник Ездра (систематизація):
● Першим систематизатором священних книг вважають Ездру. Він жив у V столітті до Різдва (Ездр 10:7, Неем 8:8). Однак до часів Ездри список священних книг ще не був визначений до кінця. Вважалось, що цей процес було завершено (верховним збором), після зруйнування Другого Храму (70-90 рр після Різдва).
● Сучасні дослідження вказали на помилковість цієї думки. Сід Лейман стверджує, що канонізація Тори відбулася ще за часів Мойсея, пророків в 5-6 століття до Різдва, тобто в часи Ездри. Писання були канонізовані ще у 2-му столітті до Різдва.
● В II книзі Маккавеї, що датується другим століття до Різдва, згадується про «записи і пам’ятні книги Неємії, як він зібрав бібліотеку і уклав розповіді про царів та про Давида» (2 Макк 2:13). У книзі премудрості Сіраха, записаній у 2 столітті до Різдва, наводяться цитати із Пророчих книг.
● Знаменитий текст Псевдо-Арістея (перше століття до Різдва) посилається на книгу Йова як елемент Священного Письма. Йосип Флавій теж згадує про список з 22-х книг.
Книги, які згадуються в СЗ, але не збереглися до наших днів. Цікаво, що в книгах Старого Заповіту згадуються інші книги, які не увійшли в канон старого Заповіту. В цілому, на сторінках СЗ, названо біля 15 книг, які не увійшли в єврейський канон. Ось перелік деяких книг:
● „Книга воєн Господніх“ - поетична книга діл Господніх і царів (4 М. 21:14);
● "Книга Праведного", або книга Яшар - древні поетичні вислови про героїчні подвиги (Нав.10:13; 2Сам.1:18);
● "Соломонові діла", очевидно, що то була окрема збірка життєпису Соломона (1Цар.11:41).
● В древньому світі були розповсюджені так звані, аннали, книги що розповідали про досягнення царів, частіше з ціллю пропаганди.
● "Книга Самуїла провидця" та "Книга прозорливця Гада" (1Хр.29:29).
Самий древній список канонічних книг Старого Заповіту, що дійшов до наших днів, датується 170 роком до Різдва.
● Його записав Мелітон Сардійський, який звершив подорож в Палестину, щоб дізнатися число єврейських книг Біблії, а також порядок в якому вони розміщені.
● Цікаво, що список єврейських книг і порядок їх розміщення, які записав Мелітон Сардійський, не співпадає з сучасними виданнями Біблії.
Слід пам'ятати, що тексти Старого Заповіту записувались впродовж більше, як тисячу років. Самі древні частини, були записані Мойсеєм, а пізні частини, були записані після Вавилонського полону.
● Таким чином, впродовж всієї Біблійної історії, євреїв жили своєю вірою не маючи завершеного канону Писань.
● А це значить, що в ту епоху, існування такого канону не було важливим для релігійної практики.
3. З яких основних частин складається єврейський канон?
● ТАНАХ. Книги єврейського канону, називають Танах. Це акронім, що складається з перших літер трьох розділів Біблії: Т - Тора (настанови), Н - Невіїм (пророки), К - Кетувім (писання). Ця назва відображає структуру зібрань юдейських писань, які склалися в дохристиянську епоху.
Отож, єврейський канон прийнято ділити на три основні частини: Тора, Пророки, Писання.
Тора (П'ятикнижжя Мойсея):
● книги Буття, Вихід, Левит, Числа, Повторення Закону.
● В іудаїзмі Тора вважається найавторитетнішою частиною Писання. Звідси пішло і християнське ставлення до Тори як до найавторитетнішої частини Старого Завіту.
● На думку більшості сучасних учених, Тора знайшла свій нинішній вигляд до V століття до н. е. (до часів Ездри).
Пророки
● Ця частина включає вісім «книг», які діляться на дві групи: Ранні Пророки - Книга Ісуса Навина, Книга Суддів, Перша і Друга книги Самуїла, Перша і Друга книги Царів; Пізні Пророки - книги Ісайя, Іеремійя, Єзекіїль, а також дванадцять «Малих пророків» (вони складають один сувій).
● На думку більшості сучасних вчених, цей корпус знайшов свій нинішній вигляд до II століття до Різдва. Пророки мають менший авторитет, ніж Тора.
Писання
● Великі поетичні книги: Книга Псалмів, Книга Йова, Книга Приповістей.
● Так звані «П'ять сувоїв»: Книга Рут, Книга Естер, Проповідник, Книга Плач Єремії, Пісня Пісень.
● Тут же ревізіоністський історичний корпус (Перша і Друга книги Хронік, Книги Ездри і Неємії)
● і один апокаліптичний текст (Книга Данила). «Писання» набагато менше авторитетні, ніж Закон і Пророки (див. Мт 5:17; 7:12; 11:13; 16:16; 22:40), і їх перелік склався дуже пізно (мабуть, вже в християнську епоху) .
Закон (Тора)
Пророки (Небіїм)
Писання (Кетувім)
Буття
Вихід
Левит
Числа
Повторення Закону
Ранні: І.Навин, Судді, Самуїла (1-2), Царів (1-2)
Пізні: Ісайя, Єремія, Єзекеїль, Книга 12
Поетичні: Псалтир, Притчи, Йова
5 сувоїв: Пісні Пісень, Рут, Плач Єремії, Еклезіаста, Естер
Історичні: Даниїл, Ездра і Неємія, Хроніки (1-2)
Таке поділення Старого Заповіту на три частини, знаходить підтвердження в наступних текстах:
● ? Второканонічні книги (2Мак.13-15);
● Книги Нового Заповіту (Мт.5:17; 7:12; Лк.13:28; 16:16, 19; Ів.1:45; Дії 13:15; 28:23; Рим.3:21);
● “Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати” (Мт.5:17).
● У часи Ісуса Старий Заповіт складався з Закону Пророків і Писань (Лк.24:44).
4. Як християни сприймають єврейський канон СЗ?
● Без Священного Писання немає християнства. З самого початку свого існування християнські громади в ході богослужіння читали тлумачили біблійні тексти як Слово Боже.
● Біблійні тексти формували християнську свідомість перших послідовників Ісуса. Мова та образи Біблії були для них свого роду культурною матрицею.
● Для раннього християнства Біблія євреїв, "Старий заповіт", не була старим, у значення другосортним.
● Поява Євангелій та листів Апостолів не замінили і не відмінили Біблію євреїв.
● Нові книги не відмінили існування старих.
● Однак слід зазначити що в ті часи в другому столітті були спроби окремих людей відкинути тексти СЗ під приводом того, що вона ніби більше не важлива для християнської свідомості.
Маркіон
● Головним противником використання книг Старого Заповіту в церкві другого століття, був Маркіон, судновласник з Малої Азії.
● Він мав великий вплив в римській церкві до 144 року коли відбувся його розрив з церквою.
● Після цього він створив "власну" церкву яка мала багато послідовників і яка існувала до шостого століття.
● Він був християнським гностиком і не міг з'єднати в свідомості гріх і зло, які присутні в реальному світі, з існуванням досконалого Бога-Спасителя, Якого відкрив Ісус.
● Він вважав що акт творіння було справою злого божества Деміурга про якого говорить Старий Заповіт.
● У своїй боротьбі за "чистоту" христового благовістя він відкинув не тільки книги СЗ але і деякі книги НЗ.
● Отож, у канон Маркіона увійшли 10 листів Павла (Гал, 1-2Кор, Рим, 1-2Сол, Еф, Кол, Фил, Флм) і Євангеліє від Луки .
● Своїми діями своєю діяльністю Маркіон прискорив процес формування новозавітного канону.
Особливості, що вплинули на сприйняття християн канону СЗ
● Існують декілька специфічних особливостей з християнським розумінням старозавітного канону.
● Справа в тому, що до III століття до н. е. єврейська громада Александрії сформувала набагато ширший список авторитетних книг (в їх перекладі на грецьку мову).
● Септуагінта (таку назву згодом отримав цей грецький переклад) спочатку була корпусом більш широким і менш суворим, ніж «єврейський канон», а також відображала інший культурний та інтелектуальний клімат.
● Християнська католицька традиція засвоїла саме цей розширений грецький варіант.
● У XVI столітті діячі Реформації вирішили повернутися до більш вузького і суворого єврейського канону, але залишили від грецького списку спосіб поділу книг.
● Іншими словами, протестантська Біблія являє собою суміш: книги з канону іудаїзму, розташовані в послідовності стародавньої грецькомовної традиції.
● Як ми вже згадали, в більш широкому католицькому/православному каноні є ще корпус текстів «второканонічних», які протестанти можуть поважати, але в свій канон за прикладом єврейського канону не включають.
5. Які особливості “християнської” класифікації канону СЗ?
Християни класифікують 39 книг СЗ, згідно жанру написання: Закон, Історичні книги, Поезія, Пророки
● Закон. Перші 5 книг СЗ (Буття, Вихід, Левит, Числа, П.Закону) ще називають Законом Мойсея, або Торою. В цих книга описано початок буття, обрання єврейського народу, вихід з єгипетського полону, а також багато законів і правил для життя ізраїльтян.
● Історичні книги. 12 історичних книг (І.Навин, Судді, Рут, 1 і 2 Самуїла, 1 і 2 Царів, 1 і 2 Хронік, Ездра, Неємія, Естер) відкривають історію заселення землі обітованої, період суддів, Ізраїльського царства, розділення царства і падіння Єрусалиму.
● Поезія. Приблизно ⅓ об'єму СЗ написано в жанрі поезії. П'ять поетичних книг (Йова, Псалми, Притчі, Еклезіаста, Пісня над Піснями) піднімають складні теми щодо існування в світі зла, страждання, любові мудрості і Бога.
● Пророки. 17 книг СЗ написано в пророчому жанрі (Ісайя, Єремії, Плач, Єзекіїль, Даниїл, Осія, Амос, Овдій, Йона, Михей, Наум, Аввакум, Софонія, Огія, Захарія, Малахія). По об'єму матеріалів, ці книги складають ¼ СЗ. Також ці книги поділяють на великих пророків (перші 5) і малих (решта 12). Книги малих пророків менші по об'єму, але не по важливості.
Modifié le: vendredi 22 janvier 2021, 10:17