ЛЕКЦІЯ 10: СУДДІ
ЛЕКЦІЯ 10: СУДДІ
Література
Геннадий Егоров. Священное Писание Ветхого Завета. М: ПСТГУ, 2007 - 560 с.
Джон Голдингей. Введение в ВЗ. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 400 с.
Доменік Бартоломео. Бог і Його образ"
Эрих Ценгер. Введение в Ветхий Завет. М: ББИ им.Апостола Андрея, 2008 - 802с.
Ф.Дуейн Ліндсей. Книга Суддів. Ел.ресурс, точка доступу: http://www.cpbi.info/library/21/69/
Mark Water. The Bible made easy. Hendrickson Publisher, 1997. с.6
Марк Мангано. Введение в Ветхий Завет. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 512 с.
Уильям Сенфорд Ла Сор. Обзор Ветхого завета. Богомыслие
Уолтер Брюггеман, Введение в Ветхий Завет Канон и христианское воображение
ВСТУП
Книга Суддів, це книга про звичайних людей, які у визначений час стали супергероями, бо Дух Божий сходив на них.
Хто не чув історію Самсона. Дивак, який зумів наловити триста лисиць, побити віслючою щелепою 1000 филистимських воїнів, але був загублений жінкою Далілою, яка знала що сила Самсона у його волоссі.
Також ми знаємо про сміливого Гедеона, який з армією в 300 "спартанців", за допомогою порожніх глеків та сурем, перемогли коаліцію ворогів (Суд.7:12 "А мідіяні́тяни й амалики́тяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана́, щодо числе́нности. А верблю́дам їх нема числа, — як пісок на бе́резі моря, щодо числе́нности").
Також справедливо буде зазначити, що книга суддів нагадує шпальти кримінальної хроніки, адже описує огидні, важкі історії, читання яких може стати випробуванням. Чого тільки варта історія згвалтування і вбивства наложниці левита, жителями Гіви. Її чоловік розчленував тіло на 12 шматків і розіслав по ізраїльським колінам, як свідчення аморального вчинку веніамінівців з Гіви. Після цього стався кривавий конфлікт в якому загинуло десятки тисяч воїнів.
І хоча книга Суддів, окрім яскравих перемог, говорить і про помилки головних героїв оповідань, автор книги до Євреїв, дає високу оцінку вчинкам Суддів (Євр.11:32-40).
НАЗВА
Єврейська, грецька та українська назва книги не відрізняється.
(Ліндсей) Давньоєврейське слово сопет ("суддя, визволитель") має ширше значення, аніж слово "суддя" в українській мові.
Очевидно, що судді по яких йдеться в книзі, не займалися вирішенням спірних питань чи винесенням вироку. Хіба єдиний, хто це робив в якійсь мірі, була Девора. Цікаво що жоден суддя в книзі не названий іменником "суддя" (тільки Бог 11:27), але дієсловом "судити", "засуджувати".
Отож, судді в Ізраїлі були, головним чином, військовими та громадськими очільниками, які в тому числі виконували обов'язки суддів.
ПЕРІОД
В кінці Книги Ісуса Навина Ізраїлевих племен знаходилися в землі, обіцяної Господом патріархам. Вони вже підкорили деяких своїх ворогів, але не всіх. В майбутньому їм належало стати нацією зі своїм царем, однак не раніше ніж через двісті з гаком років. Період часу, протягом якого коліна вчилися жити разом і вирішувати проблеми, пов'язані з наявністю в їх середовищі ханаанских міст і ворожих сусідів на кордонах, відомий як "період Суддів". Про нього розповідається в Книзі Суддів. (Ла Сор с.240-241)
Книга суддів починається там де закінчується книга Ісуса навина і направляє розповідь до часів ізраїльської монархії. таким чином вона являє собою частини оповіді яка починається в книзі Ісуса Навина і закінчується в другій книзі царів.
Швидше за все Книга була написана одразу після подій, про які вона розповідає, на етапі зародження монархії.
В книзі дуже часто повторюється фраза "в ті дні не було царя в Ізраїлі" (17:6; 18:1;19:1; 21:25). Така структура схоже на пояснення причини, чому існує монархія, а не заклик встановити монархію.
АВТОР
(Голдингей с.166) Традиційно вважається що книгу суддів написав пророк Самуїл підтвердження такої позиції є тільки свідченням з Талмуду. Трактат Бава Батра (14б) приписує книги Суддів, Рути і Самуїла авторству Самуїла. Так, обґрунтувати це важко, але думка про те, що саме Самуїл є автором Книги Суддів, узгоджується з внутрішніми свідченнями, зазначеними вище, а також тим відомим фактом, що Самуїл і справді був письменником (1Сам.10:25).
СТРУКТУРА
1:1-3:6 Ізраїль не зміг повністю завершити завоювання, а також описується той згубний шлях, по якому пішли ізраїльтяни після смерті Ісуса Навина.
3:7-16:31 Основний зміст книги. Тут приводяться шість прикладів з історії Ізраїлю часів суддів.
17:1-21:25 Кілька історій за часів суддів, які ілюструють всю глибину морального й соціального розкладу, що було результатом духовного відступництва Ізраїлю.
Фактично, книга нагадує нам, що єдиний урок, що витягають люди з історії, це те, що вони не беруть ніяких уроків. Ключовий вірш книги суддів, і ключова фраза, що допомагає нам зрозуміти всю цю книгу, знаходиться в Суд.17:6 й 21:25: «В ті дні не було царя в Ізраїлю; кожен робив те, що йому здавалося справедливим»
ПЛАН
І. Вступ. Непослух Ізраїля (1:1-3:6)
А. Факт не повного завоювання (1:1-36)
Б. Розбещення народу, та суд над Ізраїлем (2:1-3:6)
ІІ. Історії позбавлення (3:7-16:31)
А. Отніїла проти месопотамського царя (3:7-11)
Б. Егуда та Шамгар визволяють від филистимлян (3:12-31)
В. Девора та Варак проти хананеїв (4:1-5:31)
Г. Гедеон визволяє з-під гніту мідіян (6:1-8:32)
Д. Тола та Яір проти Авімелеха (8:33-10:5)
Е. Єфта, Івцан, Елон та Авдон проти амоніїв та филистимлян (10:6-12:15)
Є. Самсон проти филистимлян (13:1-16:31)
ІІІ. Тотальне розбещення (17:1-21:25)
А. Ідолопоклонство Міхи (17:1-18:31)
Б. Аморальність в Гіві та війна проти Веніаміна (19:1-21:25)
БОГОСЛОВСЬКІ ТЕМИ
Книга Суддів, це тематичне оповідання, головною темою якого є Божа влада і милість, яка проявилася в позбавленні Ізраїлю від наслідків відступлення.
Причиною відступлення Ізраїльтян, був компроміс з гріхом. Відступлення набуло загального масштабу, адже в книзі згадуються усі регіони Землі Обітованої: південь (3:7-31), північ (4:1-5:31), центр (6:1-10:5), схід (10:6-12:15), захід (13:1-16:31).
Циклічна закономірність принципу “благословення-прокляття”
“І поставив Господь суддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників. Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхилялися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх наказів. Вони так не робили! А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді, бо Господь жалував їх через їхній стогін через тих, що їх переслідували та гнобили їх” (Суд.2:16-18).
Ці тексти відображають циклічну спіраль, по якій Ізраїль скочувався все глибше і нижче: Спокій ⇒ Непокора Богові ⇒ Покарання ⇒ Покаяння ⇒ Відновлення
Спокій – це той час, коли Ізраїль користувався Божими Благословіннями. При Ісусі Навині й ще кілька років після нього Ізраїль служив Богові й користувався благословіннями краю обіцяного. З цього й починається книга Суддів.
Непокора Богові - це час, коли Ізраїль відмовився йти праведним шляхом Божим. Коли виросло нове покоління, Ізраїль відокремився від Бога й у своєму повстанні проти Бога пішов шляхами ханаанських ідолопоклонників.
Покарання полягає у втраті Божого захисту. Як Бог і говорив, Він позбавив Ізраїль Свого захисту й сили та віддав їх в руки іноземних окупантів. Це було наслідком неслухняності, як і ми можемо спостерігати сьогодні в житті людини, яка є віруючою, але вибирає свій власний спосіб життя.
Покаяння приносило звільнення, мир і відновлення. Ізраїльтяни каялися в гріху й кликали до Бога про допомогу. У Суд.2:16 звучить лише коротке згадування цього факту. Трохи повніше про нього записано у Суд.3:9. Ви також можете прочитати Суд.10:10 і побачити, що містить в собі «заклик до Бога».
Відновлення було результатом покаяння. Бог ставив суддю, щоб позбавити Свій народ від пригноблювача й повернути його до правильних відносин з Ним. Таким чином, вони знову вступали в початок періоду спокою.
Цей повторюваний цикл підкреслює дві важливих істини
Перше, зображення крайньої зіпсованості людського серця, що проявляється в невдячності, впертості, неслухняності й безрозсудності;
Друге - Бог довготерпеливий, вірний, милуючий і люблячий. Той факт, що ім'я Господа звучить у книзі Суддів 178 разів, а слово Бог – 62 рази, показує, наскільки важливу роль виконує Господь в описуваних подіях. У єврейській мові слово «Господь» означає милість, а слово «Бог» указує на Боже абсолютне правосуддя.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
1. Особливості книги:
В ній описуються події історії бурхливого життя Ізраїльського народу у період від завоювання палестинської землі до початку монархії.
У книзі Суддів звертається увага на те, що щоразу, коли Ізраїльський народ забував про свій статус, статус народу, що уклав Заповіт з Богом, який був його Царем, він поринав у повторювані цикли духовного, морального й соціального хаосу, у результаті чого кожен робив те, що вважав справедливим (Суд.21:25; 17:6).
2. Причини морального занепаду Ізраїльтян
Непослух проявився в тому, що ізраїльтяни не прогнали хананеїв із Землі Обітованої (1:19, 21, 35)
Практика ідолопоклонства (2:12)
Шлюбні союзи з хананеями (3:5-6)
Неповага до суддів (2:17)
Відступлення від Бога, після смерті судей (2:19)
3. Істини книги:
Бути Божим народом означає те, що Бог є його Царем й Господом. Божий народ повинен присвячувати всього себе Богові. Якщо народ Божий не присвячує всього себе Богові в слухняності Йому й постійному духовному пильнуванні, їхні серця озлоблюються й стають не сприйнятливими до Бога, що веде до відпадіння від Бога й остаточного боговідступництва.
Гріх завжди справляє на ізраїль згубну дію. Лідери не вільні від пороків. Навіть помазані лідери, яких Бог ставить, щоб рятувати Свій народ, часто впадають у гріх через істотний недолік смирення, принциповості або праведності.
Коли Божий народ підкоряється, молиться й відвертається від своїх злих шляхів, Бог чує його з небес і зцілює його землю (2Хр.7:14).
Останній текст книги підкреслює занепад, що панував в той період: Суд.21:25 "Того ча́су не було царя в Ізраїлі, — кожен робив, що здавалося правдивим в його оча́х!"
Отож, книга Суддів підкреслює нездатність Ізраїля зберігати вірність Заповіту (Вих.20:20-32; П.Зак.7:1-6; 12:1-32).