ЛЕКЦІЯ 12: ЦАРІВ (1-2)

ЛЕКЦІЯ 12: ЦАРІВ (1-2)

Рекомендована література

Геннадий Егоров. Священное Писание Ветхого Завета. М: ПСТГУ, 2007 - 560 с.

Джон Голдингей. Введение в ВЗ. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 400 с.  

Доменік Бартоломео. Бог і Його образ"

Эрих Ценгер. Введение в Ветхий Завет. М: ББИ им.Апостола Андрея, 2008 - 802с.

Ф. Дуейн Ліндсей. Книга Суддів. Ел.ресурс, точка доступу: http://www.cpbi.info/library/21/69/

Mark Water. The Bible made easy. Hendrickson Publisher, 1997. с.6

Марк Мангано. Введение в Ветхий Завет. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 512 с.  

Уильям Сенфорд Ла Сор. Обзор Ветхого завета. Богомыслие

Уолтер  Брюггеман, Введение в Ветхий Завет Канон и христианское воображение

Юджин Х. Меррілл. Книга Самуїла. Ел.ресурс, точка доступу: http://www.cpbi.info/library/21/71/

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Вступ. У Книзі Царів показане поступове згасання величі ізраїльського народу, через непослух Божому Слову. Книга розповідає про те, що Ізраїльська історія заходить в глухий кут - храм зруйновано, людей повели у Вавилонський полон.  Таким чином книга відповідає на запитання: Що сталося, що пішло не так? Полон і руйнування храму означає, що Бог відвернувся від Ізраїля назавжди? 

Автор. Юдейська традиція приписує авторство книги Царів пророку Єремії (Мангана с.215). Хоча з цього приводу існують заперечення, мовляв Єремія ніколи не був у Вавилоні, але був в Єгипті (Єр.43:1-7), а в 561 р. до Р.Х. (остання історична подія описана в книзі), йому вже було 86! Що тут сказати, Мойсею було за 100 коли він написав П'ятикнижжя ;)

Період. Книга була написана у проміжку між 561 і 539 роках до Різдва Христового. Оскільки остання подія описана в книзі це звільнення з полону Єхонії (2Цар.25:27-30). В книзі немає опису повернення з вавилонського полону, яке відбулося 538 році, це означає що книга була написана до цієї великої події. Події, які описані в книзі, охоплюють період з часу сходження Соломона на престол (971 р.до Р.Х.), аж до моменту звільнення Єхонії (561 р.до Р.Х.).

Ціль. Автор книги навчає полонених уроки Ізраїльської історії - чому Господь покарав їх вигнанням. На початку книги є роз'яснення, що Бог очікує від царів дотримання Закону, бо непослух Заповідям призведе до полону (1Цар.9:3-9). А в кінці книги, написано про наслідки непослуху Божому Закону: “І сказав Господь: Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я Моє буде там!” (2Цар.23:27). Автор закликає читачів відповідати за свої вчинки, пам'ятати про суд Божий, визнати свої гріхи, навернутися до Бога, вивчати Закон і Пророків а також присвятити своє життя послуху Божим Заповідям. Заключна частина книги оповідає, що вавилоняни відпустили з в'язниці полоненого царя Єхонію (2Цар.25:27-30), а це промінчик надії, який вказує що Бог не завершив Свою працю по відношенню до роду Давида. Отож, книга закликає читачів не втрачати надію. 

ПЛАН

Перша книга Царів (Успіх Соломона, Гріх Соломона, Розкол Царства)

А. Успіх Соломона (1Цар.1-10)

3:5 У Ґів'оні з'явився Господь до Соломона в нічному сні. І Бог сказав: Проси, що Я маю дати тобі!

8:10 І сталося, як священики виходили з святині, то хмара наповнила Господній храм.

10:4 І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість, та дім, що він збудував,

10:23 І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.

Б. Гріх Соломона (1Цар.11)

11:4 І сталося на час Соломонової старости, жінки його прихилили його серце до інших богів; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида. 5 І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидотою аммонітською.

11:9 І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхилилося від Господа, Бога Ізраїлевого, що два рази йому являвся, 10 і наказував йому про цю річ, щоб не ходити за іншими богами. Та не виконував він того, що наказав був Господь. 11 І сказав Господь до Соломона: Тому, що було це з тобою, і не виконував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу царство твоє, та й дам його твоєму рабові.

В. Розкол царства (1Цар.12-22) 

12:12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня. 13 І цар жорстоко відповів народові, і відкинув пораду старших, що радили йому.

12:16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! До наметів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде!... І пішов Ізраїль до наметів своїх.

15:10 11 І робив Аса добре в Господніх очах, як батько його Давид. - Юдея (Авіям - нечестивий, Аса - праведний)

16:30 І робив Ахав, син Омрі, зло в Господніх очах більше від усіх, хто був перед ним. - Ізраїль (нечестиві царі: Надава, Баша, Ела, Зімрі, Омрі, Ахав)

18:19 А тепер пошли, збери до мене на гору Кармел усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зо столу Єзавелі. 20 І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на гору Кармел. 21 І підійшов Ілля до всього народу й сказав: Чи довго ви будете скакати на двох галузках? Якщо Господь Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал ідіть за ним! Та не відповів йому народ ані слова.

Друга книга Царів (Розділення Юдея-Ізраїль, Падіння Ізраїлю, Занепад Юдеї, Падіння Юдеї)

А. Розділення Юдея-Ізраїль (1-16)

1:2 А Ахазія випав через ґрати в своїй горниці, що в Самарії, та й захворів. І послав він послів, і сказав до них: Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи видужаю я з своєї цієї хвороби? 3 А Ангол Господній говорив до тішб'янина Іллі: Устань, вийди назустріч послів самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-Зевува, екронського бога?

7:1 І сказав Єлисей: Послухайте слово Господнє: Так сказав Господь: Цього часу взавтра буде сея пшеничної муки за шекля, і дві сеї ячменю за шекля в брамі Самарії.

9:6 І він устав, і вийшов до дому, а той вилив оливу на його голову. І сказав він йому: Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Помазую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем!... 7 І ти поб'єш дім Ахава, пана свого, і помстиш за кров Моїх рабів пророків, і за кров усіх Господніх рабів від руки Єзавелі.

Б. Падіння Ізраїлю (17)

17:6 Дев'ятого року Осії асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії.

17:18 І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, не позостало нікого, тільки саме Юдине плем'я. 19 Та й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встановили. 20 І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоряв їх, і давав їх у руку грабіжників, аж поки не кинув їх від лиця Свого,

В. Занепад Юдеї (18-28)

18:1 І сталося третього року Осії, сина Елиного, Ізраїлевого царя, зацарював Єзекія, син Ахазів, цар Юдин. 3 І робив він угодне в Господніх очах, усе так, як робив був його батько Давид. 5 Він надіявся на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма царями Юдиними, ані між тими, що були перед ним.

21:1 Манасія був віку дванадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдесят і п'ять літ. А ім'я його матері Хевці-Ваг. 6 І він перепровадив свого сина через огонь, і гадав, і ворожив, і настановив викликувачів духів померлих та духів віщих, і багато робив зла в очах Господа, щоб гнівити Його. 7 І поставив він боввана Астарти, якого зробив, у домі, про якого Господь сказав був до Давида та до сина його Соломона: У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'я Своє навіки!

22:1 Йосія був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік. А ім'я його матері Єдида, дочка Адаї з Боцкату. 10 І доніс писар Шафан цареві, говорячи: Священик Хілкійя дав мені книгу. І Шафан перечитав її перед царем. 11 І сталося, як цар почув слова Книги Закону, то роздер свої шати… 19 За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокорився перед Господнім лицем, коли почув, що Я говорив про це місце та про мешканців його, що вони стануть спустошенням та прокляттям, і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить Господь. 20 Тому то Я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилучений до гробів своїх у мирі, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наводжу на оце місце. І вони принесли цю вістку цареві.

Г. Падіння Юдеї (24-25)

24:12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі його, і євнухи його, і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царювання.

25:1 І сталося дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо. 

25:8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя. 9 І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем. 10 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.

25:27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.

БОГОСЛОВСЬКІ ТЕМИ

На початку книги Царів, у фокусі тема будівництва храму, як місця яке Бог обрав для перебування з людьми (1Цар.8:10-13,29). Відповідно, усі жертвоприношення в інших місцях, автоматично стали поза законом. Однак, у полоні, євреї опинилися далеко від храму, і взагалі, храм було зруйновано. Тому, книга Царів пояснює причину, чому Бог дозволив руйнування храму і Єрусалиму. Бог вірний Своїм обітницям, Він дозволив язичникам Свій народ, через непослух останніх (1Цар.9:6-8; 2Цар.21:14-15).

Також, однією з центральних проблем книги, є участь Бога в політичному житті країни. По-перше, вона малює участь Бога в політичному житті і тому показує, що з однієї сторони не потрібно нехтувати важливістю політики, але з іншої сторони фокусує нашу увагу на тому, що не потрібно перебільшувати її можливості. Бог показує, що Він вище будь-яких політиків. По-друге книга показує свободу вибору людей (царів), а також волю Бога. Люди в різних політичних ситуаціях приймають свої особисті рішення, проводять свою власну політику, однак Бог направляє вектор історії незалежно від вчинків людей. 

Останьою краплею в чаші Божого гніву, була відмова від поклоніння Єдиному Богові за часів Манасії. Саме Манасія занечистив храм ідольськими бованами та жертівниками. Загалом, успіх країни залежав від правильного ставлення царя до храму і Тори (стосунки між керівником, поклонінням і Писанням). 

Таким чином, книга Царів показує як Бог досягає Своїх цілей в історії. Вивчаючи цю книгу можемо побачити як Бог діє в наш час. Також ця книга задає запитання, чи готові ми визнати Бога Господарем свого життя і будувати своє майбутнє на основі цього переконання. 

ІСТОРІЯ ІЗРАЇЛЮ