ЛЕКЦІЯ 14: ІСАЯ

ЛЕКЦІЯ 14: ІСАЯ

Література

БКІК, Біблійний культурно-історичний коментар (My Bible)

Геннадий Егоров. Священное Писание Ветхого Завета. М: ПСТГУ, 2007 - 560 с.

Джон Голдингей. Введение в ВЗ. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 400 с.  

Доменік Бартоломео. Бог і Його образ"

Эрих Ценгер. Введение в Ветхий Завет. М: ББИ им.Апостола Андрея, 2008 - 802с.

Ф. Дуейн Ліндсей. Книга Суддів. Ел.ресурс, точка доступу: http://www.cpbi.info/library/21/69/

Mark Water. The Bible made easy. Hendrickson Publisher, 1997. с.6

Марк Мангано. Введение в Ветхий Завет. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 512 с.  

Уильям Сенфорд Ла Сор. Обзор Ветхого завета. Богомыслие

Уолтер  Брюггеман, Введение в Ветхий Завет Канон и христианское воображение

Джон А. Мартін. Книга пророка Ісаї. Ел.ресурс, точка доступу: http://www.cpbi.info/library/21/85/ 

ВСТУП

Пророки, це люди, які передавали народу слова Бога. Частіше за все, вони нагадували їм про Закон Мойсея і закликали відвернутися від гріхів і жити проявляючи послух Богу. Часто, пророки в дивний спосіб привертали увагу людей. До прикладу Ісайя, символічно назвав своїх дітей: "залишок повернеться" (Шеар-Ясув, 7:3) та "квапиться здобич, скорий грабіж" (Магер-шелал-хаш-баз, 8:3). 

Період. Служіння пророка Ісаї продовжувалось впродовж довгого періоду часу заголовок книги (Іс.1:1) згадує імена чотирьох царів: Узію, Йотама, Ахаза та Єзекії. Узія помер в 742 році до Різдва Христового, коли Ісая був покликаний на служіння, Єзекія жив до 687 року (Мангана, с.363). 

Географія служіння. Ісая пророкував в Єрусалимі та в околицях. Швидше за все, Ісайя походив із знатної родини, тому що мав вільний доступ до царя (7:3), був одружений і мав двох синів. Був сучасником пророків Осії та Михея. За переказами, які датуються ще другим століттям, Ісая загинув мученицькою смертю за наказом царя Манасії. Юстин Мученик (100-165рр. по Р.Х) написав, що Ісаю порізали пилою на шматки (Мартін).

Стиль письма Ісаї, по різноманітності висловів, яскравості образів іта багатством словника, не має собі рівних. Отець ранньої церкви Ієронім порівняв Ісайю з легендарним грецьким оратором Демосфеном. При написанні Ісайя використовував 2186 різних слів. Для порівняння: Єзекіїль використовував - 1535 слів, Єремія - 653, а в Псалмах - 2170.

Історичний фон. Ці роки в історії Ізраїлю характеризувалися і політичними, і духовними війнами. Північно-Ізраїльське царство занепало в політичному, духовному та навіть військовому планах і врешті впало у 722 році до Р.Х. під натиском Ассирійської імперії. Здавалося, що Юдейське (південне) царство також зазнає краху і впаде, однак воно все ж змогло відбити напад ассирійців. І саме посеред цих політичних воєн та духовного занепаду з’явився Ісая, щоб передати мешканцям Юдеї послання про те, що вони мають вірити в Бога, який через Мойсея і Давида пообіцяв їм славетне царство. Ісая закликав народ не покладатися на єгиптян чи будь-які інші чужоземні сили у плані захисту, адже лише Господь міг дати їм той захист, якого вони потребували. (Мартін)

Ім'я Ісая, означає “порятунок Єгови”

СТРУКТУРА КНИГИ

Книга пророка Ісаї, складається з 66 розділів, які розділяють на дві основні частини: Божий суд за гріх (1-39), Боже потішення та надія на майбутнє (40-66).

І. Дорікання щодо гріхів Юди, та покликання Ісаї (1-6)

Пророк починає книгу з опису гріхів Юди. У формі судового засідання щодо порушення угоди, звучать звинувачення у порушенні Заповіту.

1:4 О люду ти грішний, народе тяжкої провини, лиходійське насіння, сини-шкідники, ви покинули Господа, ви Святого Ізраїлевого понехтували, обернулись назад!

6:1 Року смерти царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали храм.

Історія покликанні Ісаї, пояснює мотивацію пророка і показує причиниу, чому пропрок має завзяття і любов до святості Бога. Ісая, в присутності Святого відчуває свою гріховність, в результаті чого отримує очищення і відповідає на заклик служити. 

ІІ. Невірство Юди, та надія на Месію з роду Давида (7-12)

На прикладі царя Ахаза, видно зачерствілість сердець Юдеїв. Ахав відкидав поради пророка (7:4-17), а народ насміхався над його проповідями (5:10-12). Навіть перед смертельною загрозою, вони не покоряються Богу. Коаліція царів Сирії та Ізраїля (яку підтримував Єгипет) спонукали Ахаза постати проти Ассирії. За відмову приєднатися, Сирійсько-Ізраїльська коаліція пішла наступом на Єрусалим, щоб змінити царя. Бог посилає Ісаю до Ахаза, щоб підбадьорити і дати ознаку через обіцяного Емануїла. Цей прообраз стане головним в темі кінцевого позбавлення Богом, Його народу.

7:14 Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій! Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл.

10:20 І станеться в день той, останок Ізраїля і врятовані дому Якова не будуть вже більш опиратись на того, хто б'є їх, й обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.

Юдея пережила гіркий досвід співпраці з Ассирією, а тому усвідомили, що потрібно покладатися тільки на Господа. Тут важлива тема - спасіння “останку”, тих, котрі покладаються не на силу імперії, але на силу Святого Ізраїлевого. 

ІІІ. Вірність Бога, верховенство над народами (13-23)

13:11 І Я покараю всесвіт за зло, а безбожних за їхню провину, бундючність злочинця спиню, а гордість насильників знижу!

По черзі звучать пророцтва про Вавилон, Асирію, Моав, Дамаск (Сирія), Куш, Єггипет, Еодм, Араві.ю, Єрусалим і Тир. Будь який народ процвітає, або занепадає по волі Бога, і кожен буде відповідати перед Богом. Бог вирішує що є справедливим, Він буде судити кожного по ділам його. 

ІV. Руйнування усієї землі і надія для Юдеї (24-27)

Продовження теми суду в глобальних масштабах - суд досягне усіх мешканців і все творіння. Варто зазначити, що це не просто тотальне руйнування усього живого, але це звершення справедливого Божого суду, внаслідок якого засуджується і карається зло.

24:1 Ось Господь нищить землю й пустошить її, й обертає поверхню її, а мешканців її розпорошує. 

Однак серед тотальних руїн звучить голос надії, адже будуть і такі, що врятуються від суду, бо зберігали вірність Богові. 

25:7 І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами. 8 Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав. 9 І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!

Знищення покривала і поглинання смерті. У Старому Завіті смерть персоніфікується лише зрідка (Ос. 13:14), а в угарітськой міфології Мот (смерть) є богом пекла і ворогом Ваала. Оскільки Ваал - бог родючості, його перемога над Мотом символізує відродження, що настає в природі кожної весни.  Ритуали, пов'язані з Мотом, спрямовані на припинення його руйнівної діяльності. Тут поглинання смерті (Мота) відбувається саме Яхве, який «знімає ганьбу» з народів (політичний, а не природний аспект). Нещадна, спустошлива сила, яка загрожує смертю усім народам, буде знищена (БКІК, Біблійний культурно-історичний коментар).

V. Серія вироків для Юдеї та ін народів (28-35)

Пророк продовжує звинувачувати Іудею та Ізраїль в гріхах гордості, що вони покладаються на політичні і військові союзи, але не на Господа. Отож, пророк виголошує 6 промов, які починаються словами “Горе вам” (28:1; 29:1,15; 30:1; 31:1; 33:1). 35-й розділ завершується гімном прославлення (подібно як 12-й). Гімн змальовує картину відновлення землі і суспільства, де більше немає страждань.

35:5 Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим, 6 Тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик, бо води в пустині заб'ють джерелом, і потоки в степу! 7 І місце сухе стане ставом, а спрагнений край збірником вод джерельних; леговище шакалів, в якім спочивали, стане місцем тростини й папірусу.

VІ. Атака Асирії, та надія на Бога царя Єзекії (36-39)

В дні випробувань, під час політичної кризи, військового конфлікту, Єзекія виявляє довіру Богу і Господь захищає Єрусалим. Ця історія, разом з історією про політичну і військову кризу за часів Ахаза (7), утворює літературну рамку, і завершує першу, частину книги. Один з важливих висновків книги пророка Ісаї, це те, що Бог може врятувати Свій народ з будь яких ситуацій. І справа не в економічній чи військовій силі ворогів чи союзників, але справа в силі Бога, Який протистоїть нечистоті усіх народів. Перша частина книги закінчується судами, які Бог посилає на Юду.

39:6 Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене аж до Вавилону. Нічого не позостанеться, говорить Господь...

VІІ. Відновлення та викуплення Юдеї (40-48)

Хто такий раб Божий? Коли Ісая пише про раба Божого, іноли він має на увазі Ізраїль (41:8; 44:1,21; 49:3), а інколи конкретна людина (42:1-4; 52:13). У раба, декілька цілей: він помазаний Богом, щоб прийняти участь в суді, також щоб бути пророком, він має проповідувати язичникам, служити Ізраїлю, проповідувати спасіння для усього світу, а також обраний щоб стати невинною жертвою для всього людства. 

Отож, в другій частині книги пророка Ісаї, є багато пророцтв про спасіння, з типовою темою “не бійся” (41:10,14; 43:1,5; 44:2; 54:4). Бог вірний Свіїм обіцянками, а тому є причина довіряти Йому і надіятися на Нього. 

40:8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, насіння Авраама, друга Мого, 9 ти, якого Я взяв був із кінців землі та покликав тебе із окраїн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відкинув тебе, 10 не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.

VІІІ. Три пісні Раба Господнього (49-55)

Головна теми цих розділів - це відновлення стосунків між Ізраїлем та Богом. Сіон розквітне по мірі того, як Божий народ буде повертатися на батьківщину (49:8:26).

Раб Господній, в даному випадку, це Ізраїль (залишок), який має повернути народ до Бога.

49:6 І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба, щоб відновити племена Якова, щоб вернути врятованих Ізраїля, але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб був Ти спасінням Моїм аж до краю землі!

Місія має вийти за межі одного народу, Ізраїль по Божому плану, має стати світлом для усіх народів. Завершальне спасіння, має реалізуватися після незаслужених страждань раба (52:13-53:12). За допомогою сильного образу в Біблії, який демонструє викупительні страждання, Ісая оголошує про наміри Бога покласти гріхи усіх людей на одного чоловіка.

53:4 Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив… 5 А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено! 6 Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!

IX. Бог виконає обітниці всупереч невірності людей (56-66) 

Ісая піднімає важливі теми, які є попередженням та застереженням: важливо дотримуватися суботи (56:2-6), уникати ідолопоклонства (57:1-13), справедливість вища релігійних обрядів (59:1-14), за непослух Бог буде засуджувати (63:10-14). Всі ці застереження констатують факт, що люди залишаються в тенетах гріха. Вирішення проблеми, Ісая побачив у видіннях нового неба і нової землі, які записані в останніх розділах (65:17-25).

65:17 Бо ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце! ...25 Вовк та вівця будуть пастися разом, і лев буде їсти солому, немов та худоба, а гадові хлібом його буде порох!... Вони не чинитимуть зла й вигубляти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Господь.

БОГОСЛОВСЬКІ ТЕМИ

Ісая був певен, що Господь – Ініціатор усіх подій в історії людства. Бог знаходиться поруч і приймає активну участь в житті людей. Книгу поділяють на дві головні теми: покарання та спасінні і втіха. Отож, в першій частині книги (1-39) головним чином, йдеться про покарання, тоді як у другій (40-66) – про спасіння й втіху. Швидше за все, Ісая дотримувався теології Второзаконня: якщо люди відмовляються жити згідно Заповіту, то на них неминуче чекає покарання; і наваки, якщо народ упокориться перед Богом, Він пошле Свої благословення. Дві частини книги, покаранні та спасіння, гармонійно узгодженні між собою. В 1-39 розкривається національна проблема гріховності, яку необхідно вирішити, перш ніж можуть відновитися заповітні стосунки з Богом. Покарання, на якому пророк наголошує в част. 1-39, – це та сила, яка очищає і веде до прощення і відпущення гріхів, на чому він детально зупинився в 40-66 (див. 27:9). Однак остаточне відкуплення ізраїльтяни зможуть отримати лише через «досконалого Слугу», Месію, який здійснить те, що слуга-народ не може. Дана тема детально розглядається в так званих «піснях Слуги» у другому великому розділі Книги Ісаї (42:1-9; 49:1-13; 50:4-11; 52:12-53:12).

Однак в 40-66 йде мова не лише про відкуплення від гріхів. У них також розглядаються майбутні зміни у Всесвіті та йдеться про те, як Господь відновить сотворений Ним порядок. У 1-39 розповідається про покарання за гріхи, тоді як у част. 40-66 – про спокутування цих гріхів і  наступні зміни в людях та у світі. Отож, перш ніж зможуть прийти благословення, мусить зійти покарання.

ІМЕНА БОГА

На стародавньому Близькому Сході імена мали більше змісту, аніж зараз. Ймення людини засвідчувало її чи його вдачу. Книга Ісаї – не виключення, адже тут Божі імена мають велике значення та відіграють неабияку роль у пророчих посланнях. (Мартін)

Яхве. Ісая використав ймення «Господь» ( Иахвех ) більш як 300 разів і таким чином зробив його найголовнішим іменем Бога в своїй книзі. Немає нічого дивного в тому, що Ісая так часто використовував це ймення, адже дане ім’я є заповітним іменем Бога. 

Елохім. Однак він часто застосовував і ймення «Бог» ( ’елохім ), як у першій, так і в другій частині книги. Примітно, що слово «Бог» зустрічається аж шість разів у част. 40 (вірші 1, 3, 8-9, 27-28; слово «Бога» у вірші 18 є, однак, перекладом до його скороченої форми ’ел ), з якої розпочинається розділ про утішання завітного народу. Як єдиний Всевишній Бог, Він може втішити Свій народ. (Див. попередні коментарі щодо теми утішання в Іс.) Ймення ’ел  використовується в тексті, скоріш за все, з полемічною метою, як протиставлення іншим богам, бо доволі багато разів з’являється в розділі, в якому Господь говорить про Своє верховенство над лжебогами (част. 40-48). Бог тричі засвідчив: «Я – Бог ( ’ел )»: 43:12; 45:22; 46:9. 

Адонай. Ймення «Господь» ( ’адонаи  або скорочена форма ’адон ) вказує на те, що Бог головує над Своїм Творінням, а тому зустрічається тут чимало разів, найбільше в част. 1-39. 

Саваот. Збірне ім’я Бога «Господь сил» ( Иахвех с е ба’от ) також дуже часто з’являється в Книзі Ісаї, зокрема 46 разів у част. 1-39 і 6 разів у решті книги. Дане збірне ім’я поєднує завітне ймення Бога ( Иахвех ) із Його верховенством над всіма небесними силами. Окрім того, Ісая називав Бога й іншими збірними іменами: «Господь, Бог сил» (’адонаи Иахвех с е ба’от ) – 10 разів, «Бог Ізраїля» – 12 разів, Звання «Викупитель» зустрічається в Ісаї у стосунку до Бога 13 разів, й усі з них у част. 41-63, де засвідчуються діяння Бога щодо відкуплення ізраїльтян, і лише один раз у решті Старого Завіту. Отож, цілком очевидно, в центрі теології Ісаї, як і його книги, – Бог та Його діяння, які Він робить і далі робитиме у світі.

Святий Ізраїля. В Біблії зустрічається 30 випадків, коли Бог називається "Святим Богом Ізраїля". 25 випадків з 30, використовує пророк Ісая. Нам відомо що Ісая був свідком небесного поклоніння ангелів, які промовляли до Бога: "свят свят свят" (Іс.6:3). Виглядає так, що ця подія глибоко відобразилася в житті і служінні Ісаї, а тому не дивно, що тема святості Бога, є наскрізною всієї книги пророка. (Голдингей, с.200-201).