ЛЕКЦІЯ 17: КНИГА 12 (1)
ЛЕКЦІЯ 17: КНИГА 12 (1)
Рекомендована література
БКІК, Біблійний культурно-історичний коментар (My Bible)
Геннадий Егоров. Священное Писание Ветхого Завета. М: ПСТГУ, 2007 - 560 с.
Джон Голдингей. Введение в ВЗ. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 400 с.
Доменік Бартоломео. Бог і Його образ"
Эрих Ценгер. Введение в Ветхий Завет. М: ББИ им.Апостола Андрея, 2008 - 802с.
Ф. Дуейн Ліндсей. Книга Суддів. Ел.ресурс, точка доступу: http://www.cpbi.info/library/21/69/
Mark Water. The Bible made easy. Hendrickson Publisher, 1997. с.6
Марк Мангано. Введение в Ветхий Завет. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 512 с.
Уильям Сенфорд Ла Сор. Обзор Ветхого завета. Богомыслие
Уолтер Брюггеман, Введение в Ветхий Завет Канон и христианское воображение
Вступ
Книга 12 має хронологічний порядок відносно одна до одної:
Осія, Амос, Йона та Міхей - 700-ті роки;
Наум, Аввакум та Софонія - 600-ті роки;
Огій та Захарія в 500-х роках, а Малахія в 400-х роках до Р.Х.
Пророки 700х років до Р.Х
ОСІЯ (Ізраїльське царство)
Ісая та Михей проповідували в Юдеї (так само і Йоїл та Овдій), Осія та Амос (як і Йона) - в Єфремі. Осія жив в один час з Ісаєю, Михеєм та Амосом
Особа пророка:
Нам відомо, що Осія був одруженим, мав трьох дітей, а його дружина Гомер не дотримала вірність в шлюбі і залишила Осію.
Це не просто, приватна сімейна драма, але зруйнований шлюб пророка, це прообраз стосунків Бога з Його народом. Бог наказав пророку взяти “блудливу жінку” (1:2).
Період:
Осія служив в Єфремі (по імені найбільшого коліна з 10-ти), в Північно-Ізраїльському Царстві, за часів Єровоама ІІ. Це був період економічного, військового і політичного підйому, але з іншої сторони, це був період духовного занепаду.
Цар Єровоам “робив зло в очах Бога” (2Цар.14:24), Господь використав Єровоама для захисту народу і повернення попередніх кордонів країни (2Цар.14:23-29).
На той момент, могутні держави переживали не кращі часи і були зайняті іншими справами, а тому великих війн у цей період за участі Ізраїлю не було. Після смерті Єровоама ІІ (753 р.до Р.Х), в країні почалася анархія, атому країна швидко занепала.
Отож, Осія пророкував у дні, що передували падінню Північно-Ізраїльського Царства.
Структура:
Макроструктури книги складається з трьох основних частин, заголовку і заключення. У вступі (1:1), вислів "Слово Господнє" вживається в однині, що підкреслює що всі пророцтва в книзі являються одним пророцтвом Господа. В заключенні (14:10) стверджується, що книга це мудрі настанови для життя.
Три основні частини (1-3; 4:1-11:1; 12:1-14:9), являють собою три судові процеси між Богом і народом, де Бог виступає і суддею і прокурором, що звинувачує Юдею та Ізраїль у порушенні Заповіту (4:1; 12:3). Три частини завершуються благополучно для звинувачуваного (Ізраїль та Юдея).
План книги:
І. Невірна дружина, вірний чоловік (1:1-3:5)
Осія і Гомер (1:1-9)
Бог та Ізраїль (1:10-2:23)
Примирення обох сторін (3:1-5)
ІІ. Невірний Ізраїль - вірний Бог (4:1-14:10)
Провина Ізраїлю (4:1-6:3)
Віддалення Ізраїлю (6:4-10:15)
Повернення Ізраїлю (11:1-14-10)
Богослов'я:
критика політики, суспільства і культури - в період тотальної "ваалізації" (13:1-2), пророк нагадує про Заповітні стосунки з Богом (13:4).
Головною метафорою гріха Ізраїлю в книзі є блудодійство у якому пророк звинувачує священиків (5:1).
У цьому сенсі, сімейна драма пророка є ілюстрацією стосунків Бога з народом. Бог, як люблячий чоловік, як прощаючий Батько (11:1) чекає "блудного сина - Ізраїля"
Ос.11:1 "Як Ізраїль був ще дитиною, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого́";
Ос.11:4 "Я тягнув їх шнурка́ми, що лю́дям лицю́ють, шнурка́ми любови, і був Я для них немов ті, що здіймають ярмо́ з-над їхньої шиї, і Я їх годував";
Ос.11:8 "Як тебе Я, Єфреме, відда́м, як ви́дам тебе́, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені переверну́лося серце Моє, розпали́лася ра́зом і жа́лість Моя!"
Осія і НЗ: Переможний вигук пророка “смерть де твоє жало” (13:14), повторює Апостол Павло коли описує силу воскресіння Ісуса Христа (1Кор.15:55).
ЙОІЛ (Юдея)
Проповідував в Єрусалимі, як Ісая і Михей. На противагу Ісаї та Михею, Йоіл закликає “перекуйте орала на мечі”
Особа пророка:
Значення імені: Яхве є Бог
В книзі мало інформації про Йоіла
Йоїл 1:1 Слово Господнє, що було до Йоіла, Петуїлового сина.
Ім’я батька, більше не згадується в СЗ
Період:
Прямої вказівки на дати немає, тому деякі коментатори вважають книгу ближчою до Малахії коли в Єрусалимі не було царів; апокаліптичні образи в книзі підтверджують цю теорію;
Однак, місце в каноні вказує на період написання, що датується кінцем 9 ст (835-796): 1- відсутність згадок на пізні імперії (Ассирія, Вавилон, Персія), 2 - схожий стиль як в Амоса та Осії; 3 - паралелі з ранніми пророками (Йоіл 3:16 і Ам.1:2; Йоіл 3:18 і Ам.9:13);
Дата написання не впливає на тлумачення
Структура книги:
складається з 4 частин: Заклик до покаяння (1), День Господній (2), Обітниця Духа (3), Суд над народами (4).
Оскільки важливою тема книги є День Господній, то існує і таке поділення: І. Історичний День Господній (1:1-20); ІІ. Проміжний День Господній (2:1-17); ІІІ. Есхатологічний День Господній (2:18-3:21)
Богослов'я:
всі пророцтва книги висвітлюють одну центральну тему книги "День Яхве". Інші пророки висвітлювали цю тему (Іс.13, 34; Езек.30; Мал.3), але Йоіл робить унікальний вклад в роз'яснення цієї теми.
Найперше, пророк говорить про "день Яхве" не як подію далекого майбутнього, а як подію що має відношення до нинішньої ситуації. А друге, пророк стверджує що подія "дня Господнього" може бути як подією тотального знищення Ізраїлю, так і подією процвітання Ізраїлю.
Йоіл.1:15 "Горе дневі тому́! Бо близьки́й день Господній, і при́йде він від Всемогу́тнього, мов те спусто́шення!";
Йоіл.2:2 "день темно́ти та те́мряви, день хмари й імли́! ...";
Йоіл.2:11 "...бо великий день Господа й ве́льми страшни́й, і хто зможе його перене́сти?"
Йоіл.3:4 "Замі́ниться сонце на те́мність, а місяць — на кров перед прихо́дом Господнього дня, великого та страшно́го!"
Йоіл.4:14 "На́товпи, натовпи у виріша́льній долині, бо близьки́й день Господній у виріша́льній долині."
Йоіл.4:16 "...та Господь — охорона Своєму наро́дові, і твердиня синам Ізраїлевим!"
Йоїль і НЗ:
Самий відомий текст пророка (3:1-4). Пророк звіщає що то буде день суду і покарання для язичників. Однак, для кожного хто прикличе Господнє ім'я, той день стане днем спасіння (3:5).
Апостол Петро тлумачить в день П'ятидесятниці (Дії 2:17-21) - настав новий час, коли бар'єри між людьми руйнуються завдяки приходу Духа Святого.
АМОС (Ізраїльське царство)
Особа пророка:
Осія, Ісая та Міхей були пізніми сучасниками Амоса. Швидше за все, Осія паралельно Амосу проповідував в Ізраїльському царстві.
Амоса вважають (Мангана) першим “записаним” пророком. Це означає, що він був першим пророком, чиї проповіді були записані і передавалися для нащадків, які могли читати записані слова пророка.
Також, Амос знаменує перехід від пророків, які передавали Слово Боже царям (або окремим особам), до пророків які зверталися до всього народу.
Амос був з Текої (16 км від Єрусалиму), але місцем його основного служіння було Ізраїльське царство.
До того, як Бог покликав Амоса на служіння, він був простою людиною - пас вівці (1:1), а також доглядав сикомори (7:14).
Покликаний Богом у період між 780 і 760 рр.до Р.Х., Амос залишив свої отари (7:15) і пішов в Ізраїльське царство проповідувати 10-ти племенам Ізраїля.
Період:
служіння Амоса датується у період між 780 і 760 рр.до Р.Х. Це була одна з найкращих епох в історії Ізраїлю, яка характеризувалася економічним і політичним розвитком країни. Царем в Юдеї був Узія, а в Ізраїлі царював Єровоам (1:1).
Якщо період царювання Соломона вважають Золотим віком об'єднаного царства, то період царювання Єровоама ІІ, називають Срібним віком Північного Царства.
І хоча він “робив зло в очах Бога”, Господь використав Єровоама для захисту народу і повернення попередніх кордонів країни (2Цар.14:23-29).
На той момент, могутні держави переживали не кращі часи і були зайняті іншими справами, а тому великих війн у цей період за участі Ізраїлю не було.
Структура:
книгу можна розділити на чотири частини: Книга руйнувань (1:1-4:13), Книга проклять (5:1-6:14), Книга видінь (7:1-9:6), Книга надії (9:7-15).
Богослов’я:
Бог є Господом всієї Вселенної: Він “створив гори і вітер” (4:13) “сузір'я на небі, день і ніч, а також море” (5:8); Він використовує природу, як інструмент впливу на людей (9:5).
Також, Бог є Господом усіх народів Амос 9:7 Хіба ж ви, Ізраїлеві сини, Мені не такі, як сини етіоплян? говорить Господь. Хіба ж не Ізраїля вивів Я з краю єгипетського, а филистимлян з Кафтору, а Арама із Кіру?
Унікальним в цих текстах є те, що пророк пише слова Господа, про рівність всіх людей на землі, незважаючи на колір шкіри (ізраїльтяни чи етіопляни) чи національність (євреї, филистимляни, сирійці). Вихід з Єгипту прирівнюється з виходом з Кафтору (припускають, що це колишня назва о.Кріт). Отож, так само, як вихід євреїв з Єгипту відбувався по Божій волі, так само міграція филистимлян і сирійців відбувалася по Божій волі. У цьому аспекті, Амоса один з перших в історії Ізраїлю, засвідчив слова Господа про рівність усіх народів.
Звернемо увагу ще на одну важливу тему, яку піднімає пророк в своїй книзі - істинне поклоніння. Період служіння Амоса припав на відродження традицій поклоніння з однієї сторони (4:4-5 ;5:21-22) і морального падіння з іншої (4:1; 5:12; 8:5). Однак, Бог через пророка закликав до справедливості, яка і є істинним поклонінням Амос 5:24 і хай тече правосуддя, немов та вода, а справедливість як сильний потік! Бог не приймає поклоніння ізраїльтян, бо вони чинять зло по відношенню до ближнього: пригнічення бідних і знущання над нужденними (4:1), забераєте у бідного зерно на користь собі (5:11), берете хабарі і відмовляєте убогим у правосудді (5:12). А тому, пошук Бога має починатися не в храмі, але в повсякденному житті у ставленні до ближнього (5:5-7,14). Добрий, справедливий і люблячий Бог, очікує доброти, справедливості і любові людей один до одного.
АВДІЙ
Особа пророка:
окрім імені, нам нічого не відомо про цього пророка.
Його ім’я означає “слуга Господа”.
Період:
виходячи з даних, які містяться в книзі (10-11), пророк проповідував після падіння Єрусалиму (587 р.до Р.Х).
Пророк звинувачує едомлян, в тому, що вони приєдналися до вавилонян, коли останні руйнували Єрусалим (Пс.137:7; Езек.25:12-14).
Структура:
книга авдія, сама коротка книга в Старому Заповіті. Її головна тема - засудження Едому (Ісав переселився в Едом, а Яків в Харан; за всю історію, Едом воював з ізраїльтянами, був залежний від Юдеї і набув незалежність ціною васальної залежності від Ассирії у 736 р.до Р.Х).
Отож, книгу поділяють на три частини: 1) Суд над Едомом (1-14); 2) День Господній для усіх народів (15-16); 3) Спасіння і відродження Ізраїлю (17-21).
Богослов’я:
Бог - володар усіх народів, Він карає винних за їхні вчинки Авдій 1:15 Бо близький день Господній над усіма народами, як зробив ти, то так і тобі буде зроблено: вернеться на твою голову чин твій!
В книзі, автор піднімає питання конфлікту між народами (Едом та Юдея), який розпочався з їх праотців Ісава і Якова. Бог поверне нащадкам Якова їх володіння (17), а з нащадків Ісава не залишилося нікого (18).
ЙОНА (Ніневія)
Книга Йони є однією з самих відомих книг Старого Заповіту. Відрізняється книга від інших пророків тим, що це книга не пророцтв, але це історія пророка. В книзі міститься лише одне Пророцтво Йона 3:4 "...Ще сорок день, — і Ніневія буде зруйно́вана!“
Особа пророка:
2Цар.14:25 Він вернув Ізраїлеву границю відти, де йдеться до Гамату, аж до степового моря, за словом Господа, Бога Ізраїля, що говорив через раба Свого Йону, сина пророка Амміттая, що з Ґат-Гахеферу,
Отож, Йона був родом з Ґат-Гахеферу, і був сином пророка Амміттая
Йона, швидше за все схожий на пророків благополуччя, що були популярними у 8 ст до РХ (2Цар.14:25).
З юдейських передань, Йона був сином вдови з Сарепті, якого воскресив Ілля (1Цар.17:8-24)
Період:
Ми точно знаємо місто, де проповідував Йона - Ніневія. Ім'я царя не відкривається, а тому не несе якусь додаткову інформацію.
Але виходячи з контексту книги і даних 2Цар.14:25, роблять висновок, що Йона жив під час успішного правління Єровоама ІІ (793-758 рр.до Р.Х)
В книзі не робиться акцент на історичні маркери, щоб підкреслити важливість богословських акцентів в книзі.
Деякі автори стверджують, що книга була написана в кінці 4-го початок 3-го століття і ось по яким причинам - алюзія на інші книги Біблії (Єр.18:7-8; Йоїль 2:13,14); також посилання на грецьку міфологію (?) Ясон в історії аргонавтів - деякі стверджують що швидше за все, автор книги Йони запозичив історію Ясона а не навпаки.
Також ми знаємо, що Ісус посилався на історію Йогу у своїх проповідях (Мт.12:39,41; Лк.11:32).
Структура:
- Місія Йони і втеча (1:1-16)
- Спасіння в череві риби (2:1-11)
- Милість Бога до Ніневії (3:1-10)
- Засмучення Йони і Божі настанови (4:1-11)
Богослов'я:
В книзі піднімається декілька тем: Божа воля і бажання людини, втеча від відповідальності, проповідь іншим народам, Боже довготерпіння до пророка та інших народів.
Формула пророцтва в книзі Йони наступна: Бог Святий, справедливий, милостивий співчутливий, а тому Ізраїль повинен проявляти милосердя і справедливість, а також бути Святим.
Також, в книзі показано, що Бог справедливий і карає зло: Йона 1:2 „Устань, іди до Ніневі́ї, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє“. Бог не ігнорує зло, і не залишає його без покарання. Саме тому, Йона мав проповідувати для Ніневії.
Однак, Бог також і милостивий, і шальки терезів схиляються на сторону Його милосердя (Вих.34:6-7; Чис.14:18; Пс.85:15 Йоіл 2:13; Неєм.9:17). Йона 4:2 "І молився він до Господа та й казав: ... я знав, що Ти Бог милости́вий та Милосердний, довготерпели́вий та многомилости́вий, і Ти жалку́єш за зло."
Тема Божої любові до творіння є центральною темою книги (4:6-11).
МИХЕЙ (Юдея)
Особа пророка:
Центральна тема проповіді пророка - всемогутність Бога.
Ім’я Михей означає - Хто подібний Яхве (Мангано - 474).
З міста Морошет (40 км від Єрусалиму); Плодовита сільськогосподарська місцевість; Був жителем сільської місцевості, далеко від політичних і релігійних подій в житті народу
Покликаний на служіння (3:8) - щоб докорити народ в гріхах
Період:
Проповідував в Єрусалимі в той самий час що Ісая.
Згідно текстам (1:1), Михей служив у період юдейських царів Йотама (739-734), Ахаза (734-728), Езекії (728-699).
Михей пророкував щодо нещастя для єрусалимського храму (3:12), під час правління Єзекії.
За свідченнями пророка Єремії проповідь Михея спонукала до покаяння жителів Єрусалиму (Єр.26:17-19).
Структура:
Отож, книга розділяють на чотири частини: пророцтво нещастя (1:2-3:12), пророцтво благополуччя (4:1-5:14), пророцтво нещастя (6:1-7:7), пророцтво благополуччя (7:8-20).
Ці частини об'єднують в два цикли переходу від суду до надії: Суд за гріхи Самарії та Юдей, та надія Ізраїлю (1-5); Звинувачення в соціальній несправедливості, слова надії і відродження (6-7). Обидва цикли починаються закликом "слухайте" (1:2; 6:1), що відображає судовий процес між Богом і народом.
Перший цикл (1:2-5:14) починається словами Мих.1:2 "„Почуйте оце, всі наро́ди, послухай, ти земле та все, що на ній! і хай буде за свідка на вас Господь Бог, Господь з храму святого Свого́!", а закінчується словами гніву по відношенню усіх народів Мих.5:14 "І в гніві та в лютості по́мсту вчиню́ над наро́дами, що Мене не послу́хались!".
Другий цикл (6:1-7:20) починається закликом СЛУХАТИ, але тепер заклик звучить не до народів, але до творіння Мих.6:1 "Послухайте, що промовляє Господь: Устань, спереча́йсь перед го́рами, і хай узгі́р'я почують твій голос!". Закінчується другий цикл словами надії Мих.7:18 "Хто Бог інший, як Ти, що прощає прови́ну і пробачує про́гріх останку спа́дку Свого́, Свого гніву не де́ржить наза́вжди, бо кохається в милості?".
Альтернативна думка, щодо поділення на 3 частини: 1) Бог - Суддя і Пстор Свого народу (1:1-2:13); 2) Бог карає і благословляє Свій народ (3:1-5:15); 3) Бог судить і спасає Свій народ (6:1-7:20).
Мих.4:1-3 ідентичний Іс.2:2-4, але Михей додає свій коментар в 4му вірші.
Богослов'я:
Михей критикує можновладців і суспільних лад (1-3, 7) через соціальну несправедливість Мих.3:1-3 "А я відказав: Послухайте ж, го́лови Якова та начальники дому Ізраїля, — чи ж не ва́м знати право? Добро ви нена́видите та кохаєте зло, шкіру їхню здираєте з них, а їхнє тіло — з косте́й їхніх. Ви оста́нок наро́ду Мого їсте та стягаєте з них їхню шкіру, а їхні кості ламаєте, і січе́те, немов до горня́ти, і мов м'ясо в котел."
В своїх проповідях Михей не закликає до покаяння, але звіщає суди Божі а також відновлення Сіона, як місця загальної справедливості. Мих.4:1-3 "Та бу́де напри́кінці днів, гора дому Господнього міцно поста́влена буде верши́ною гір, і підне́сена буде вона понад узгі́р'я, і будуть наро́ди до неї пливсти́. І пі́дуть числе́нні наро́ди та й скажуть: Ходімо, і ви́йдім на го́ру Господню та до дому Якового, і Він бу́де навчати дорі́г Своїх нас, і ми бу́демо ходити стежка́ми Його. Бо ви́йде Зако́н із Сіону, а слово Господнє — із Єрусалиму. І Він буде судити числе́нні племе́на, і розсу́джувати буде народи міцні аж у далечині́. І вони перекую́ть мечі свої на лемеші́, а спи́си свої — на серпи́. Не піді́йме меча наро́д на наро́д, і більше не бу́дуть навчатись війни́!".
Михей і НЗ: Пророцтво Мих.5:3 застосоване до Ісуса в Мт.2:6, однак є певні відмінності в текстах, Матвій перефразував
Отож, ми розглянули ранніх пророків (з книги 12), які служили 700 р.до Р.Х, (Осія, Йоіл, Амос, Авдій, Йона, Михей). В наступній лекції звернемо увагу, на решту «малих» пророків.
Последнее изменение: пятница, 22 января 2021, 11:20