ЛЕКЦІЯ 18: КНИГА 12 (2)

ЛЕКЦІЯ 18: КНИГА 12 (2)

Рекомендована література

БКІК, Біблійний культурно-історичний коментар (My Bible)

Геннадий Егоров. Священное Писание Ветхого Завета. М: ПСТГУ, 2007 - 560 с.

Джон Голдингей. Введение в ВЗ. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 400 с.  

Доменік Бартоломео. Бог і Його образ"

Эрих Ценгер. Введение в Ветхий Завет. М: ББИ им.Апостола Андрея, 2008 - 802с.

Ф. Дуейн Ліндсей. Книга Суддів. Ел.ресурс, точка доступу: http://www.cpbi.info/library/21/69/ 

Mark Water. The Bible made easy. Hendrickson Publisher, 1997. с.6

Марк Мангано. Введение в Ветхий Завет. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 512 с.  

Уильям Сенфорд Ла Сор. Обзор Ветхого завета. Богомыслие

Уолтер  Брюггеман, Введение в Ветхий Завет Канон и христианское воображение

Пророки 600х років до Р.Х

Наум (Ніневія)

Наум проповідував проти Ніневії, столиці Ассирії. Ми знаємо, що Йона також проповідував проти Ніневі. Ніневія, це столиця Ассирії, країни, яка у проміжку 750 і 612 роках до Р.Х, завдяки воєнним кампаніям стала світовою державою. Після 722 р до Р.Х, Північне Царство потрапило у залежність від Ассирії. В Новому Заповіті Наума не цитують. Отож, пройшло приблизно 100 після того, як Ніневія розкаялася через проповідь Йони, І знову повернулися до насильства, ідолопоклонства і гордості (3:1-4). Однак, в 612 р.до Р.Х, Бог віддав Ніневію в руки Вавилонії (пророцтва збулися) 

Особа пророка: єдине що нам відомо про Наума, це місто де він жив - Елкош. Місце знаходження цього міста не відоме. Припускають (Брокгауз) що це Ал Кош, місто що знаходилося 2 дні шляху від Ніневії (Пн.Іран). Єронім стверджував (Брокгауз), що це місто знаходилося в Галілеї. 

Період написання книги: Наум пророкує падіння Ніневії, що була зруйнована вавилонянами та мідійцями в 612 р до Р.Х. Також, пророк згадує (3:8-10) штурм Но-Амона (Фіви, Єгипет), який Ассирія здійснила в 663 р до Р.Х. отож, книга була написана між двома вищезгаданими датами. Наум пророкує падіння Ніневії, (3:8-10) штурм Но-Амона (Фіви, Єгипет), який Ассирія здійснила в 663 р до Р.Х. Смерть Ашшурбаніпала 626 (найдревніша відома бібліотека; Ніневія; від 5 до 25 тис глиняних табл - клинопис) – після смерті Ашшурбаніпала, Ассирія швидко занепала і вже …була зруйнована вавилонянами та мідійцями в 612 р до Р.Х. Отож, Наум писав у період 663 р.до Р.Х - штурм Но-Амона (3:8) і 626 р.до Р.Х – смерть Ашшурбаніпала

Структура: Книгу розділяють на три. частини. Тема першої частини: Теофанія (1:2-8), визначається гімном, побудованим згідно алфавітного порядку (11 літер від "алеф" до "кафа"). Бог являється суворим суддею до Його ворогів і рятівною вежею для вірних. Друга частина, це пророцтво проти Юди та Ніневії (1:9-2:3). Третя частина, це суд над Ніневією (2:4-3:19). 

Богослов'я: Книга Наума, це продовження книги Йони. Розповідь Йони, оповідає про відміну Божого суду для Ніневії, а Наум описує виконання Божого суду. Книга відкриває тему, як Бог ставиться до наддержав, їх багатства і пригнічення інших народів. Книга, несе і собі надію, що останнє слово залишається за Богом (Лк.1:52), адже Він розподіляє владу між народами і визначає долю будь якої супердержави Наум 3:19 "Нема ліку для лиха твого́, рана твоя невиго́йна! Всі, що звістку про тебе почують, запле́щуть у долоні на тебе, — бо над ким твоє зло не ходило пості́йно?"

Тигр вийшов з берегів, підмиті повінню неприступні стіни рухнули, що допомогло вавилонянам зайти в місто в 612 році  Наум.1:8 Наче вируючим потопом, Він змиє її місцезнаходження – Його ворогів переслідуватиме непроглядна темрява (Турконяк)

Аввакум (Юдея)

Відомий текст Ав.2:4 "Ось надута, не про́ста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю", став основою богослов'я Павла по темі виправдання (Рим.1:17; Гал.3:10-13). 

Бог і проблема зла. Ми часто думаємо: Чому існує несправедливість: нечестиві мають успіх і процвітання, а праведні страждають? Чому Бог стоїть осторонь і ніби просто спостерігає невтручаючись? Подібними питаннями переймався також пророк Аввакум 1:3 Навіщо Ти допускаєш, щоб я побачив беззаконня і дивився на муку? На моїх очах звершуться знабіж і насильтво, посилюється ворожнеча і сварка.

Особа пророка: заголовок книги, ім'я пророка не дають достатньо інформації щодо особи пророка. Ім'я пророка означає - той, хто обіймає (1:1; 3:1). В апокрифічній книзі “Вил і дракон” (2 ст.до Р.Х), яка вважається одним з пізніх вставок до канонічної книги пророка Даниїла, є розповідь про те, як Ангел переніс Аввакума з Єрусалиму у Вавилон для того щоб годувати Даниїла який був в ямі з левами. 

Період: вчені вважають (Мангана), що найбільш ймовірним періодом служіння Аввакума, можна вважати 609-605 р.до Р.Х., це період між смертю юдейського царя Йосії і битвою при Каркемиші (залишики армії Ассирії разом з Єгиптом, намагалися зупинити Вавилон; ця дата вважається переломним моментом після якого Вавилон зайняв домінуючу позицію в регіоні). В книзі є посилання на історичний період “Бо оце Я поставлю халдеїв, народ лютий” (1:6), який характеризується підвищенням халдеїв. Вавилон отримав незалежність від Ассирії в 626 році до Р.Х. Під натиском Мідян і Валилонян в 612 р.до Р.Х, Ассирія впала. Ця геополітична ситуація в регіоні відкрила можливість для Юдейського царя Йосії проводити релігійні реформи у період 632-609 р.

Структура: в книзі є два заголовки, які поділяють книгу на дві частини. Перша частина Ав.1:1 "Пророцтво, яке бачив пророк Аваку́м.", а також Ав.3:1 "Молитва пророка Авакума, для співу на струнному при́ладі". Композиція книги складається з трьох частин: у першій частині (1:2-2:5) Бог обіцяє знищити усіх нечестивих, а праведників будуть жити; в другій частині (2:6-20), є п'ять пророцтв, кульмінацією яких є Всевишній Бог, Який знаходиться над усіма народами Ав.2:20 "А Господь у Своїм храмі святім, — мовчи перед обличчям Його, уся зе́мле!". В третій, і заключній частині (3:1-19), описано Теофанія Всевишнього Судді Ав.3:5 "Перед обличчям Його́ морови́ця іде, а по сто́пах Його пнеться по́лум'я."

Богослов'я: Пророк страждає від несправедливості, що коїться в Єрусалимі. Він вбачає в наддержаві Вввилон, інструмент покарання від Бога. Однак не розуміє, як держава, яку використовує Бог як інструмент, може чинити таку несправедливість? Бог відповідає пророку: "хто грабував, буде пограбованим" (2:8). Отож, Бог направляє історію, Він над усіма народами, а також Він карає нечестивих і благословляє праведників. Висновок до якого доходить Аввакум: Поклоніння Богу не через тимчасові благословення, які Він дарує, але заради Його слави (3:17-19)

Софонія (Юдея)

Особа пророка: єврейською Софонія, звучить як "Сефанія" - той кого покриває, захищає Господь. Дитячі роки пророка співпали з життям нечестивого Манасії (2Цар.21:16).Софонія єдиний (Даллас, Толкования Далласской Богословской семинарии, 1989-1996) з старозавітних пророків, чий родовід вказано до 4-го коліна (1:1). Це означає, що він проходив із знатного роду, можливо царського.припускають, що пророк Софонія був правнуком Юдейського царя Єзекії. 

Період: припускають, що книга писалася паралельно з правлінням Йосії (641-609). Пророцтво, щодо іноземної моди в одязі (1:8) та релігійної практики (1:9), було популярним у розквіт Асирії (падіння Ассирії 614, падіння Ніневії 612). Софонія виступав у перші роки правління Йосії (мабуть він тоді був дитиною, зацарював у 8 років), адже у своїх зверненнях він не згадує царя, але можновладців і царських синів. Пророцтва про руйнування Ваалів, винищення імен жерців (1:5) було актуальним до реформи Йосії. 

Структура: книгу розподіляють на три частини з урахуванням центральної теми книги (день Господній): перша частина, це день суду над Єрусалимом (1:2-18); друга частина (2:1-3:8) - день суду над народами; третя частина (3:9-20) - очищення народів та Єрусалиму; 

Богослов'я: пророк починає дуже прямо, словами Бога Соф.1:2 "„Забираючи, все заберу́ з-над пове́рхні землі, промовляє Госпо́дь." Заява досить радикальна, але вже в 2-му розділі звучить заклик розкаятися Соф.2:3"Шукайте Господа, всі покі́рні землі, хто вико́нує право Його! Шукайте правди, шукайте смире́ння, — може будете схо́вані ви в день Господнього гніву!". Пророк критикує можновладців, тому годі чекати благополуччя через діяльність еліт. Господь знищить нечестивих, але залишить Собі лагідних (3:12-13). Саме через залишок лагідних, Господь подарує процвітання Своєму народу і возвеличить його поміж усіма народами (3:20). Соф.3:9 – Нечисті вуста (мова): Іс.6:5-6 Горе мені, адже я чоловік з нечистими вустами… Очищення вуст – очищення людини; Вуста (мова): Бут.11:1-9 Вавилонська вежа і Дії 2 – єдина мова, мова Духа

Пророки 500х-400х років до Р.Х

Аггей (Єрусалим)

Особа пророка: нам відомо небагато фактів про Аггея. Ми точно знаємо, що він пророкував в Єрусалимі впродовж 4 місяців (дати зазначені в книзі пророка). П'ять разів в книзі згадано про Аггея, що він пророк, а також двічі в книзі Ездри (5:1; 6:14). Ім’я походить від давньоєврейського слова “свято” і ймовірно означає “моє свято” (Мангано).

Період: Книга була написана під час правління персидського царя Дарія. Цар Кир у 539 році до Р.Х, дозволив юдеям повернутися в Єрусалим. Приблизно 53 тисячі людей повернулися з полону (Ездр.2:64). Їх чекали зруйновані будинки, запущені поля і супротив самарітян і місцевого населення. Переселенцям вистачило сил на відновлення жертовника і фундаменту храму, на цьому їх активність завершилася. Завдяки проповіді Аггея, у 520 р.до Р.Х роботи по відбудові Храму продовжилися.

Структура: книгу розділяють на 4 частини, кожна з яких містить дату пов'язану з правлінням персидського царя Дарія (1:1-15; 2:1-19; 2:20-23), і пророчу формулу: “Так говорить Господь Саваот” (1:2; 2:11), “говорить Господь Саваот” (2:4; 2:23).

В першому фрагменті (1:4-11), обговорюється кампанія спротиву побудові храму. Люди заперечували приводили наступний аргумент: “Народ цей говорить: Не прийшов тепер час дому Господнього, щоб бути збудованим!” (1:2). Припускають (Ценгер), що існували дві групи, як по різним причинам вважали, що будувати Дім Господній не настав час. Перші, старше поколінню юдеїв стверджували, що початком побудови храму, люди штучно відвернуть Боже покарання від Юди, а це не робота людей. Бог має Сам зупинити Своє покарання. Друга група людей, ті хто повернувся з Вавилонського полону, теж казали, що не час будувати Дім Господній. Вони стверджували, що у них є свої важливіші справи ніж побудова Храму - їм потрібно спочатку побудувати власні хати, а лише потім будувати для Бога. Проповідь пророка мала позитивнивний вплив на Зоровавеля на Ісуса (первосвященника) і на народ (1:14), а тому почалося будівельні роботи (21 вересня 520 р). 

У другому фрагменті (2:1-9) розповідаєтся, що після місяця будівництва, у людей з’явилося розчарування через скромність нинішнього храму у порівнянні з храмом Соломона (зруйно вавилонянами в 586 р), якого пам'ятали чимало вцілілих після падіння Єрусалиму: “Хто серед вас позостався, що бачив цей дім у першій його славі? А яким ви бачите його тепер? Чи ж не є він супроти того, як ніщо в ваших очах? (2:3). Господь нагадує людям Свій Заповіт, що Його Дух постійно з народом (2:5), а також обіцяє що слава нового храму, буде більшою за славу попереднього храму (2:9). 

У третьому фрагменті (2:10-19) Аггей двічі звертається до священиків щодо питань культової нечистоти, як результат констатується факт: юдеї - нечисті (2:14), адже для відправлення культу, жертовника (який функціонує) недостатньо, важливо відбудувати Храм. І вже після закладення фундаменту, Бог оголошує, що благословить народ наповненими коморами (2:19).

В останньому фрагменті (2:20-23), Господь стверджує Зоровавеля, називає його “своїм Слугою” і “печаткою” (2:23). Отож, побудова храму знаменується зняттям “нечистоти” з народу, а також, ствердженням авторитету Зоровавеля, внука Єхонії (юдейського царя переселеного у вавилонію). 

Богослов’я: хоча основна уваги в книзі націлена на відновлення храму, однак головна тема - звіщення приходу Яхве і встановлення Його царства (Ценгер). Пророк описує це явище, як потрясіння “землі, неба, суходолу, царських престолів” (2:6-7, 21-22). В результаті “потрясіння” станеться перерозподіл політичних, економічних та військових сил в світі. У світлі бездумного існування, морального “не час будувати Храм” (1:2) і духовного стану юдеїв “все нечисте” (2:14), побудова Храму повертає до Бога. Народ Божий перестане бути таким, якщо в першу чергу не буде досягати царства Божого 

Захарія

Особа пророка: Ім’я Захарія, означає “Яхве пам’ятає”. Перший текст книги відкриває інформацію про про діда і батька пророка (онук Іддо і син Брехії). Захарія був сучасником Аггея, разом з яким закликав народ відбудовувати храм (Ездра 5:1; 6:14). Припускають (Мангана), що Захарія був священником, через те, що в книзі достатньо часу приділяють питанням пов'язаним з служінням священника (3:9; 5:3; 6-11). Також в книзі видно повага до первосвященника Ісуса (6:10-11). Був священиком як Єремія та Єзекіїль (Неєм.12:12-16) і згідно передання був одним з 120 членів Великої Синагоги, яку започаткував Неємія, і керівником якої був Ездра. Пізніше вона перетворилася на синедріон. 

Період: перші слова книги вказують на 520 р.до Р.Х, другий рік правління Дарія І (1:1). Цар Кир у 539 році до Р.Х, дозволив юдеям повернутися в Єрусалим. Приблизно 53 тисячі людей повернулися з полону (Ездр.2:64). Їх чекали зруйновані будинки, запущені поля і супротив самарітян і місцевого населення. Переселенцям вистачило сил на відновлення жертовника і фундаменту храму, на цьому їх активність завершилася. Захарія почав проповідь на 2 міс пізніше за Аггея (Зах.1:1 і Аг.1:1)

Структура: Головною темою книги Захарії є тема значення відбудованого Храму для відбудованого Єрусалиму. Як ми пам'ятаємо, пророка Аггей такой про це писав. Книга ділиться на 2 частини: 1-ша (1-8) наповнена різними датами і 2-га (9-14) не містить дат, згадок про храм і про Захарію. Тематика книги Захарія різноманітна: спасіння народу Божого, повернення з полону в Юдею і Єрусалим, прославлення Бога усіма народами.

Богослов’я: В книзі піднімаються питання спасіння народу Божого, повернення в Єрусалим та Юдею і приєднання інших народів в поклонінні Господу. У цьому сенсі, важливе місце займає відбудова храму. Захарія бачить значення відбудови храму не лише для відновлення Єрусалиму, але і те, що Єрусалим стане центром поклоніння народів Зах.8:23 Так говорить Господь Саваот: І станеться тими днями, що схоплять десять мужів з усіх язиків тих народів, і схоплять за полу юдея, говорячи: Ходімо з вами, бо ми чули: Бог з вами! 

На сторінках книги Захарія, виділяється теми Месії “Я приведу Свого раба Пагінця” (3:8), “Оце муж, Пагінець ім'я йому, і зо свого місця виросте він, і збудує храма Господнього” (6:12). Також, в розділах 9-14, особа Месії виходить на перший план. Зах.12:10 “ І будуть дивитись на Мене, Кого прокололи, і будуть за Ним голосити, як голоситься за одинцем, і гірко заплачуть за Ним, як плачуть за первенцем”, Зах.13:6 А коли йому скаже хто: Що це за рани на твоїх руках? то відкаже: Побито мене в домі тих, хто кохає мене...

Малахія

Особа пророка: Крім слів в 1:1, нам більше нічого не відомо про особу пророка Малахії. Його ім’я означає “Мій посланець”.

Період: в текстах книги, є маркери, які вказують на період написання книги Малахії. Наприклад в 1:8, згадується “намісник”, титул, який вказує на те, що книга писалася у період після полону, коли вже не було царя в Ізраїлі. Цим титулом володіли Зоровавель і Неємія (Аг.1:1; Неєм.5:14). Згадки про Храм (1:10; 3:1,10), вказує не те, що Храм було відновлено. А тому припускають, що Малахія жив у період між 500-444 рр.до Р.Х  

Структура: Книга має діалогічну структуру. Її розділяють на 8 частин: 1 - Вступ (1:1); 2 - Дискусія про Божу любов (1:2-5); 3 - Дискусія про невірність священиків (1:6-2:9); 4 - Дискусія про не вірність чоловіків (2:10-16); 5 - Дискусія про соціальну несправедливість (2:17-3:5); 6 - Дискусія про служіння священиків і служіння народу (3:6-12); 7 - Дискусія про служіння Богу і благополуччя (3:13-21); 8 - Епілог (3:22-24). 

Богослов’я: Звернемо увагу на одну дуже важливу тему, яку піднімає Малахія, адже у своїй книзі, він веде боротьбу проти релігійних злочинів. Люди мали легковажне і навіть зневажливе ставлення до Бога, це проявлялося у тому, що вони приносили нечисті жертви Мал.1:8 І коли ви приносите в жертву сліпе, це не зле? І як кульгаве та хворе приносите, чи ж це не зле? Принеси но подібне своєму намісникові, чи тебе він вподобає, чи підійме обличчя твоє? промовляє Господь Саваот. Також і священики зі своєї сторони проявляли легковажність у служінні Богові, тим самим понижали стандарти Закону Мал.2:8 А ви відхилились з дороги, вчинили таке, що багато спіткнулись в Законі, Левієвого заповіта понищили, говорить Господь Саваот. Весь народ ігнорував приношенням десятини, тим самим вони обкрадали Бога Мал.3:10 Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?