ЛЕКЦІЯ 19: ПИСАННЯ. ПСАЛМИ І ПРИТЧІ

ЛЕКЦІЯ 19: ПИСАННЯ. ПСАЛМИ І ПРИТЧІ

Рекомендована література

БКІК, Біблійний культурно-історичний коментар (My Bible)

Геннадий Егоров. Священное Писание Ветхого Завета. М: ПСТГУ, 2007 - 560 с.

Джон Голдингей. Введение в ВЗ. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 400 с.  

Доменік Бартоломео. Бог і Його образ"

Эрих Ценгер. Введение в Ветхий Завет. М: ББИ им.Апостола Андрея, 2008 - 802с.

Ф. Дуейн Ліндсей. Книга Суддів. Ел.ресурс, точка доступу: http://www.cpbi.info/library/21/69/ 

Mark Water. The Bible made easy. Hendrickson Publisher, 1997. с.6

Марк Мангано. Введение в Ветхий Завет. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 512 с.  

Славянский Библейский Комментарий, 2016

Уильям Сенфорд Ла Сор. Обзор Ветхого завета. Богомыслие

Уолтер  Брюггеман, Введение в Ветхий Завет Канон и христианское воображение

Учебная Библия с комментариями МакАртура

Вступ (Писання)

Писання – 3й основний розділ єврейської Біблії

Нагадаю: Закон, Пророки, Писання

«Писаннями» (Кетувім – те що було написано) - називають останній розділ Єврейської Біблії.

Писання:

Поетичні

5 сувоїв (Мегілот - сувій)

Історичні (період 2го храму, домінування Персії та Герції)

Класифікація книг “Писання” по жанру:

Історичні книги: Езра і Неємія, Хроніки, Рут, Естер

Літургічні книги: Псалми, Плач Єремії

Література мудрості: Притчі, Пісні Пісень, Йова, Еклезіаста

Апокаліптика: Даниїл 

ПСАЛМИ

Хтось назвав книгу Псалмів “150 прикладів розмови з Богом” - дуже вдало, як на мене. Адже ця книга, по-правді є однією з улюблених книг з Біблії для багатьох віруючих людей. 

Після книги пророка Ісаї, Псалтир найбільш цитована книга в Новому Заповіті (Єгоров, 243).

В єврейській Біблії, книга Псалмів розміщена на початку збірника “Писання”

Назва “Псалтир”, походить з назви, якою книга позначена в септуагінті (грецькому перекладі СЗ): Psalmoi, Psalterion - збірка пісень. Єврейська назва книги “Тегілім” (хваління).

В самій книзі зазначено, як мінімум декілька авторів: Мойсей (Псалом 90), Давид (73 згадки про авторство в єврейській біблії + 15 в септуагінті), Соломон (Пслалми 72 і 127), сини Кореєві (одинадцять Псалмів), Асаф і його нащадки (12 Псалмів), Емана (Псалом 88), Етана (89).

Септуагінта має 151-й Псалом, який записано окремо від збірки 150 і розповідає про перемогу Давида над Голіафом.

Мабуть ви помічали, що існує різниця в нумерації псалмів в українському та російському перекладах. Справа у тому, що ця різниця зазначена і в масоретських (еврейских) текстах і в грецьких текстах (септуагінти). Отож, септуагінта об'єднує 9 і 10 Псалми в один, і розділяє 146 на 2 Псалми. Тому, і грецька і єврейська збірка, мають по 150 Псалмів.

Ключ до розуміння Псалмів

Псалми були написані конкретними людьми, які знаходилися в конкретних обставинах. Про це свідчить надписи, безпосередньо перед текстами Псалмів. Такі надписи засвідчують конкретні історичні події, що спонукали до написання текстів (Пс.3:1 “Псалом Давидів, як він утікав був від перед Авесаломом, своїм сином”; 7; 18; 30:1 “Псалом Давидів. Пісня освячення дому”; 34; 51; 52; 54; 56; 57; 59; 60; 63; 102 і 142:1 “Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва”).

Що виражається в псалмі: скарга, вихваляння, подяка або повчання? 

Хто говорить: окрема людина чи суспільство? Якщо це окрема людина, чи є вона представником групи людей: царем, священиком або пророком, або вона виступає сама по собі, зі скаргою на страждання, або подякою за порятунок? Чи вживаються  займенники як в однині, так і в множині?  

Чи згадується цар? Чи відображають такі слова, як «помазаник», «син», «щит», його відносини з Богом та Ізраїлем?

Структура книги

Псалми, розділяють на 5 книг: Пс.1-41: 42–72; 73–89; 90-106; 107–150. 

На думку деяких дослідників (ЛаСор), 5 частин Псалтири відображають процес складання збірки, який тривав впродовж 5 століть. Також, 5 частин книги, ймовірно відображають структуру П'ятикнижжя. Кожна частина закінчується прославленням: 41:14; 72:18-19; 89:53; 106:48; 150:6.

По жанру, Псалми розділяють на 

5 основних груп: Гімни, Плач громади, Царські псалми, Особистий плач, Особиста подяка

а також на 5 додаткових груп: благословення-прокляття, пісні паломників, національні пісні подяки, історичні псалми, псалми про Закон, пророчі псалми, а також псалми мудрості

Гімни (№8,20,33,104-105,113-114,117,135-136,145-150), зазвичай мають три елементи (приклад Пс.19): 1) заклик до поклоніння, 2) опис Божих справ, або Його характеристик, що зазвичай пояснюють причину поклоніння, 3) завершення, у якому є заклик поклонятися Богу і підкорятися Його Заповідям

Плач громади (№44, 58, 60, 74, 79–80, 83, 85, 90 і 126), зазвичай це плач громади у часи нещастя - поразка перед ворогами, засухи, голоду, хвороби (приклад Пс.74:1): 1) Звернення про допомогу, 2) Опис страждання народу, 3) Сповідання віри основане на попередньому досвіді, 4) Прохання про спасіння в наказовій формі про покарання ворогів, 5) Апеляція до Божої доброти чи обітниць, 6) Хвала і обітниці святкувати спасіння 

Особистий плач. Таких псалмів в книзі найбільше, а по структурі, вони такі ж самі, як і плач громади. Зазвичай, індивідуальний плач, був викликаний наступними причинами: розкаяння у власних гріхах (51, 130), неправдиве звинувачення (Пс.3–5, 7, 13, 17, 25–27, 31:2–9, 42–43, 52, 54–57, 59, 64, 71, 94:16–23, 120, 140–143), хвороба (6, 39, 61, 88).

Особисті пісні вдячності (Пс.22, 29, 31, 33, 39.1-10, 65, 91, 106, 114–115, 137–138, 145.). По своїй формі, такі псалми нагадують структуру Псалмів особистого плачу, але навпаки (приклад Пс.115): 1) проголошення радості, 2) причина радості, 3) спогади скрутних часів, 4) розповідь про покаяння і спасіння, 5) оновлення обіту, 6) хвала

Царські псалми. Ця назва часто використовується по відношенню до невеликої кількості псалмів, що стосуються ізраїльського царя. Вони проливають світло на роль царя в ізраїльському богослужінні, на сподівання та обов'язки, покладені заповітом на синів Давида і на якість месіанських сподівань Іудеї. Вони також показують, що спроби віднести більшість псалмів до періоду після полону, коли у Іудеї не було царя, суперечать свідченням самого тексту. Царські псалми використовували в публічній церемонії під час: 1) шлюбу царя (44), 2) коронації царя (Пс.2 - протиставлення справжнього царя з язичницькими; Пс.71 - молитва первосвященника і народу, про виконання царем його обов'язків; Пс.100 - обіцянка царя, коли він стає на престол; Пс.109 - обіцянка Яхве підтримувати царя у військових кампаніях), 3) Молитви перед, або після військового протистояння (Пс.17,19,20,143)

Месіанські Псалми в Новому Заповіті

Ми не можемо виділити окрему групу псалмів, які являються прямим пророцтвом про Христа, однак в декількох віршах, особливо у світлі Нового Заповіту, ми бачимо алюзію на Ісуса. 

Пс.2:1-2 цитують Апостоли в Дії 4:25-26 і тлумачиться у світлі життя і служіння Ісуса Христа: “25 Ти устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне? 26 Повстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його. 27 Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим”.

Пс.8:3 цитує Ісус під час славного в'їзду в Єрусалим (Мт.21:16): “16 та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?”

Пс.16:10 ці пророцтва про Христа, Апостол Петро тлумачив в день П'ятидесятниці, в контексті воскресіння Ісуса (Дії 2:27): “Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!”

Пс.22:2 в подробицях описує страждання Ісуса на хресті. Слова цього Псалму цитував Ісус (Мк.15:34): “О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?”. Тут важливо зазначити, що Пс.22 висвітлює події від першого лиця, а Іс.53 висвітлює події зі сторони людей, за яких помирав Месія. 

Пс.40:7-9 цитує і тлумачить автор листа до Євреїв (10:5-7): “5 Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував. 6 Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав. 7 Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!”. Таки чином, автор до Євреїв стверджує, що пророцтво в Пс.40 виконалося в Христі, Який прийшов щоб “чинити волю Божу” (Пс.40:9). 

Пс.68:19 Павло цитує і тлумачить в листі до Ефесян (4:8-10): “8 Тому й сказано: Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари! 9 А те, що піднявся був, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі? 10 Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все”. Павло змальовує Христа переможця, який піднесений понад небеса і над усім є Бог. 

Пс.69:10 згадується євангелистом Іваном, після того як Христос вигнав продавців з храму (Ів.2:17): “Тоді учні Його згадали, що написано: Ревність до дому Твого з'їдає Мене!”. Таким чином, учні повязали поведінку Ісуса в храмі, з Праведником з Пс.68, якому доведеться платити високу ціну, через відданість Богу. Також, в цьому Псалмі (68:22), ми бачимо паралелі з подіями, які відбулися під час розп'яття Ісуса (Мт.27:48): “А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити”.

Пс.110:1 “Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!” найчастіше цитується в Новому Заповіті (Мк.12:36; Мт.22:44; Лк.20:42; Дії 2:34-35; Євр.1:13) і застосовується до Ісуса, який і є обіцяний Богом Месією. 

Богословське і практичне значення Псалмів

Хтось порівняв, що так само, як ікони для східної церкви, чи вітражі в храмах західної церкви, Псалми були джерелом віри людей, які не мали книг Священного Писання у себе вдома, а отже і не могли читати їх. Звичайно, здебільшого це стосується часів, коли книги були дуже дорогими і переписувалися вручну. 

Оскільки Псалми використовувалися в публічних богослужіннях у храмі, а також читалися щосуботи в синагогах, люди знали багато Псалмів напам'ять. 

Ось невеликий список тем, які могли знати люди, через відтворення Псалмів напам'ять: Божі діяння в історії Ізраїлю (Пс.78, 105-107, 137); настанови щодо особистого благочестя (Пс.1, 118); прославлення Бога у творінні (Пс.8, 19, 104), знання про Божий суд (39, 49, 73), запевнення про його постійну турботу (103), усвідомлення його суверенної влади над усіма народами (2, 110). 

Однак, найбільш вагомим, і важливим фактором Псалмів в житті людей, це те, що Псалми - це відображення стосунків людей з Богом: прославлення, подяка, покаяння в гріхах, прохання про допомогу, прохання про перемогу, особистий плач і плач громади, вираження прокляття для ворогів і прохання про Божі суди і справедливість. 

ПРИТЧІ СОЛОМОНА

Хтось сказав, що книга Притчі тицяє нас носом прямо в правду, яку ми воліємо не помічати 

Книга має дуже практичний характер, і націлена не так на знання істини, але на життя згідно істини. 

Ціль книги: Пр.1:2 щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

Автор намагається якомога яскравіше показати на контрасті плоди пошуку і надбання мудрості з марнотою і дурістю життя. Мудрість і дурість тісно пов'язані як з релігійними переконаннями, так і з поняттями практичного життя. 

Дурість, це не відсутність знань, але свідоме ігнорування принципами благочестя і моралі. 

Автор 

Екл.12:9 Крім того, що Проповідник був мудрий, він навчав ще народ знання. Він важив та досліджував, склав багато приповістей.

1Цар.5:9 І дав Бог Соломонові дуже багато мудрості та розуму, а широкість серця як пісок, що на березі моря...12 І він проказав три тисячі приказок, а пісень його було тисяча й п'ять.

Книга Притчі, тричі називає Соломона автором (1:1; 10:1; 25:1)

Соломон, Агур, Лемуїл і його мати - це і є основні автори книги Притч. 

Книга складається з 31 розділу і 912 притч, 512 (56%) з яких, належить Соломону, 33 (4%) - Агуру, 8 (1%) - Лемуїлу. Якщо вважати, що розділи 1-9 написав Соломон (не всі погоджуються), тоді 84% книги буде належати його авторству (Мангана).

Соломон жив в Х столітті до Р.Х (971-931 роки правління), а Єзекія (Пр.25:1), який займався доповненням книги, царював з 715 до 686 р.до Р.Х (Мангана). Про Агура (30:1-33) та Лемуїла (31:1-9) нам нічого невідомо

Структура 

Книгу можна розглядати у трьох аспектах, які мають ціль привести до роздумів про Бога: 1 - книга загальної мудрості; 2 - погляд на життя з царського престолу; 3 - поради, які дають батьки своїм дітям. 

Якщо керуватися заголовками, які містяться в книзі і які сигналізують про переходи з однієї частини до іншої, то книгу можна поділити на 7 частин Пр.9:1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала. 

І. Батьківські настанови сину (1-9)

ІІ. Притчі Соломона (10:1-22:16)

ІІІ. Слова мудрих (22:17-24:22) 

ІV. Слова мудрих (24:23-34)

V. Притчі Соломона зібрані Езекією (25-29)

VІ. Слова Агура (30)

VІІ. Слова Лемуїла (31) 

Богослов’я 

Хочу звернути увагу на образ жінки в книзі Притчі Соломона

ПРЕМУДРІСТЬ. Уособлення премудрості в образі жінки: мудрість подає свій голос в публічних місцях, застерігає від невігластва і закликає полюбити знання (1:20-33), адже життя з нею - це довголіття, багатство та слава (3:16); хто надбав мудрість - надбав саме найдорожче з бажаного “ніщо не зрівняється з нею” (3:15); ця персоніфікація досягає свого апогею в 8:22-36, де стверджується, що мудрість була від початку (Логос теж був від початку Ів.1:1) Пр.8:22 Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку, Пр.8:30 ...я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно, Отож, якщо житемеш з мудрісттю, як з улюбленою жінкою - любитимеш, шануватимеш, плекатимеш, то матимеш щастя в житті і навпаки - інгоруватимеш, матимеш великі проблеми Пр.8:36 А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!

СПОКУСА. Уособлення спокуси (Чужа жінка 5,7): батько застерігає сина від фатальної помилки - піддатися чарам чужої жінки Пр.5:3 Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші, 5 її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її! У даному контексті, очевидно що опис такої привабливої і бажаної блудниці, яка чатує на недосвідчених, це тема не тільки фізичного розбещення, це тема духовного занечищення - життя кероване спокусами згідно власних пожадливостей (усі категорії гріхів включаючи ідолопоклонство)

ПРОЦВІТАННЯ. Добропорядна жінка (31:10-31) - портрет працелюбної, чесної, освіченої жінки, є вдалим завершенням книги; цей фрагмент знаходиться в 31 розділі, який підписаний як “Слова Лемуїла”, однак він відрізняється формою написання від притч Лемуїла; це акровірш побудований в алфавітному порядку - тобто кожний рядок починається з наступної літери єврейського алфавіту; така форма допомагає запам’ятовуванню текстів Пр.31:10 Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел: 11 довіряє їй серце її чоловіка

Той, хто керується премудрістю, долає спокуси і має процвітання. 

Тематичне вивчення книги: