ЛЕКЦІЯ 20: ЙОВА. ЕКЛЕЗІАСТА

ЛЕКЦІЯ 20: ЙОВА. ЕКЛЕЗІАСТА

Рекомендована література

БКІК, Біблійний культурно-історичний коментар (My Bible)

Геннадий Егоров. Священное Писание Ветхого Завета. М: ПСТГУ, 2007 - 560 с.

Джон Голдингей. Введение в ВЗ. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 400 с.  

Доменік Бартоломео. Бог і Його образ"

Эрих Ценгер. Введение в Ветхий Завет. М: ББИ им.Апостола Андрея, 2008 - 802с.

Mark Water. The Bible made easy. Hendrickson Publisher, 1997. с.6

Марк Мангано. Введение в Ветхий Завет. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 512 с.  

Славянский Библейский Комментарий, 2016

Уильям Сенфорд Ла Сор. Обзор Ветхого завета. Богомыслие

Уолтер  Брюггеман, Введение в Ветхий Завет Канон и христианское воображение

Учебная Библия с комментариями МакАртура

ЙОВА 

Книга Йова, це книга про саму досконалу людину на землі:

Він беріг свої очі від спокуси: 31:1 Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

Він допомагав людям, які знаходилися в потребі: 29:14 Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє. 15 Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був. 16 Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував. 17 Й я торощив злочинцеві щелепи, і виривав із зубів його схоплене. 23 І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик...24 Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гасили.

Йов наставляв і освячував своїх дітей: 1:5 як миналося коло бенкетних днів, то Йов посилав за дітьми й освячував їх, і вставав він рано вранці, і приносив цілопалення за числом їх усіх, бо Йов казав: Може згрішили сини мої, і зневажили Бога в серці своєму. Так робив Йов по всі дні

А також, Йов з гідністю прийняв день випробувань в своєму житті: 2:10 ...Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем?...

Література древнього близького сходу:

В месопотамії були знайдені документи, які подібно до книги Йова піднімають питання людських страждань. Поема “Людина і її бог” (2000-1700 рр) оповідає про багату людину, що страждав від важкої хвороби, звернувся до свого бога, розкаявся в гріхах і отримав вздоровлення. 

Аккадська поема “Похвала Господа мудрості” (2000 р до Р.Х.), оповідає про знатного, багача, якого раптово досягає хвороба. Він шукає допомоги у різних богів, провидців, нарешті після року страждань, він бачить три сни, в яких Мардук послав чаклуна, що допомагає страждаючому. 

Також існують єгипетські тексти (Мангана, 281), що схожі по жанру і тематиці з Йовом, наприклад “Суперечки розчарованаго зі своєю душею” (2100-2000).

Автор

Йов - “де мій батько?” (є варіант тлумачення “ворог Бога”) 

В книгах біблії згадується ім'я Йова (Єзек.14:14,20; Як.5:11) і цитуються тексти з його книги (Рим.11:35; 1Кор.3:19).  

В Талмуді є припущення (Мак Артур), що автор книги Мойсей, адже земля Уц (1:1) межувала з мідіянською землею, де Мойсей провів 40 років свого життя, і можливо саме там записав історію Йова. 

Є припущення, що автором міг бути Соломон, тому що існує подібність книги Йова з книгою Еклезіаста. Хоча Соломон не жив в часи патріархів, але він міг написати історію минулого, подібно тому, як Мойсей писав про Адама і Єву.

Період

В книзі прямо не згадуються дати, тому визначити точне написання книги неможливо.

Ім’я Йов зустрічається в амарнійських текстах 1350 до Р.Х і в єгипетських текстах прокляття 2000 р.до Р.Х

Схоже, що книга Йова була написана до 1000 р.до Р.Х (Ла Сор): 1-майно вимірювалося кількістю: худоби (верблюди, осли, воли) і слуги, як за часів Авраама (1:3); 2-не було священиків, Йов сам приносив жертви (1:5); 3-була практика набічів кочівників (1:15-17); 4-тривалість життя Йова біля 200 років (42:16), як описано в Торрі; 5-древній праведник згадується в книзі Єзекіїля (14:14,20)

Структура

Книга ділиться на три частини: пролог (1-2), діалогічна частина (3:1-42:6) і епілог (42:7-17).  Пролог та епілог написані прозою, все інше - поезія.

Пролог розповідає про праведність Йова, що зустрів неймовірні біди в своєму житті, а також про друзів, які прийшли підтримати його. Також в сюжеті зберігається напруження, адже Йов не знає, що відбувається в духовному світі, він бачить тільки руйнування і трагедію, що сталася в його житті. Йов не бачив Небесного зібрання і не чув запитання Бога до сатани: 1:8 Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова?  Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає. Пролог розповідає не лише про честь Йова, але і про честь Бога, Який впевнений в Йовові настільки, що готовий йти на ризик. Пролог, показує владу Бога над сатаною. Хтось (Ла Сор) описав друзів Йова: Еліфаз - тонкий містик (4:12-31), Білдат - твердий традиціоналіст (8:8-10), Цофар - нерозсудливий догматик (11:5-6).

Йов опинився в такому стані, що життя гірше смерті (3:1 По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження), а потіха гірша осуду. І лише втручання Бога, зупиняє усі суперечки (38:1-42:6).

План 

1. Пролог (1-2)
2. Плач Йова (3) 
3. Діалог між Йовом та друзями (Еліфаз, Білдад, Цофар), три цикли (4-27)
4. Поема о премудрості (28)
5. Нарікання Йова (29-31)
6. Промова Елігу (32-37)
7. Промова Бога (38–42:6)
8. Епилог (42:7-17)

Богослов'я

Чому існує людина? Всю історію свого існування, людина задавалась питанням існування Бога і 21 століття, в цьому плані не виключення. Для Йова існування Бога не було питанням. Він думає про драму існування людини (14:1-6). Людина росте, досягає вершини свого потенціалу, намагається досягати цілей, принести плід, але на вершині відчуває близькість смерті і як квітка в'яне (14:2). Звичайно це дуже розчаровує, але це ще не саме гірше. Йов дума про те, чому Бог судиться з цією розчарованою, слабкою людиною? Чому людина має мучитись від докорів сумління (14:16-17)? Для Йова, драма полягає в мовчазній присутності Бога, і засудженні Ним людини (7:16-21)  

Чому страждає праведник? Прямої відповіді на ці питання книга не дає, але відкриває важливий урок щодо страждань: людина не завжди може знати причину своїх страждань, але вона повинна вірити у Всемогутнього Бога. Світ, де існує зло, єдиний можливий світ, в якому людина може безкорисливо любити Бога “Чи ж Йов дармо боїться Бога?” (1:9). Тільки людина, яка має свободу волі, може любити Бога всупереч обставин.

Як поводитись у випробуваннях? Бог бажає усім (анголам і сатані) показати силу характеру віруючих. Сатана стверджував, що людина живе праведним життям заради вигоди. Сатана намагався зруйнувати віру Йова через фізичні і душевні страждання. Що Йов міг зробити в ситуації якій опинився? За одну мить він втратив все: соціальний статус, майно, дітей, здоров'я… Жінка спонукала Йова проклясти Бога і померти (2:9), друзі звинувачували в гріхах, які Йов не робив (4:7-11; 8:3-7; 11:13-15). В книзі доведено, що жодні випробування не зруйнують віру праведника. 

ЕКЛЕЗІАСТА

Початок книги, як і уся книга, дуже песимістична.

Література песимізму існувала на Древньогому Близькому Сході

Єгипет «Пісні арфиста» (2100 р.до Р.Х) – засмучений швидкоплинністю людського життя, автор закликає друзів на бенкет щоб віддатися тілесним втіхам і насолодитися життям 

Вавилон «Поради песиміста» (1900-1700 р.до Р.Х), «Діалог про песимізм» (1300 р.до Р.Х) – піднімають ті ж самі ідеї: абсурдність людського існування. 

Однак, на відміну від «колег по цеху», Еклезіаст завершує свої роздуми про сенс життя пошуком Творця 

Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині! (12:13)

Автор

Еклезіаст (грецька): той хто веде зібрання, той хто проповідує, навчає 

Кохелет (євр): в книзі зустрічається 7 разів (не згадується в СЗ)

Класично, автором книги Еклезіаст, вважать Соломона

Прямий аргумент (1:1) 

Додатковий аргумент: премудрість (1:16), багатство (2:4-10) 

Книга Проповідника, сина Давидового, царя в Єрусалимі (1:1)

Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були (1:16)

Є такі, що сумніваються в авторстві Соломона – писав невідомий редактор 

Еклезіаст говорить від першої особи (1:12; 2:1; 9:1)

Про Еклезіаста від 3-ї особи (1:1; 7:27а; 12:9-10)

Період написання книги

10 ст – Авторство Соломона або 

450 р.до Р.Х Слова з Персидського: Paradas – садове дерево (2:5) і pitgam - гілка (8:11) 

Роздуми автора мають емпіричний, особистий характер

Структура книги

2 основних підходи до визначення композиції книги:

Випадкові, неповіязані один з одним роздуми автора

Книга має чітку структуру в особливому жанрі 

Рамка, в якій знаходяться роздуми автора: «Наймарніша марнота, сказав Проповідник, марнота усе!...» (1:2; 12:8) 

Фраза «під сонцем» («під небом», «на землі») 

Ключ до розуміння книги

Еклезіаста 29 р, і більше не зустрічається в СЗ 

вказує на марнотність життя без Бога.

План книги

1:2 Рамка

1:4-11 Космологія

1:12-3:15 Антропологія

3:16-4:16 Соціальна критика 

4:17-5:6 Релігійна критика

5:7-6:10 Соціальна критика

6:11-9:6 Ідеологічна критика

9:7-12:7 Етика

12:8 Рамка

Богослов’я

5 разів, книга закликає боятися Бога (3:14; 5:7; 7:18; 8:12-13; 12:13) 

Тільки ім’я Елохім (40 разів) 

Він на небесах (5:2) а тому не підлягає земній марноті

Він вседержитель, тому встановлює свій час для всього (3:1-8)

Він суддя Праведний, а тому всі таємні і явні справи буде судити (12:14; 3:17; 8:13; 11:9) 

Він Святий (5:1-2) 

Милостивий (3:24-26; 3:13; 5:18-19; 6:2) 

Його неможливо осягнути (11:5; 3:11; 8:17; 9:1) 

Він забезпечує людей (1:13; 2:26; 3:10-11; 5:18,19; 6:2; 8:15; 9:9; 12:7,11)

Бог – Всевишній (Елогім), людина обмежена:

В мудрості, багатстві, праці, розвагах, насолоді, терміном життя

Нездатно осягнути Божі шляхи

А тому висновок книги – 12:13!