ЛЕКЦІЯ 22: РУТ. ЕСТЕР

 

Рекомендована література

БКІК, Біблійний культурно-історичний коментар (My Bible)

Геннадий Егоров. Священное Писание Ветхого Завета. М: ПСТГУ, 2007 - 560 с.

Джон Голдингей. Введение в ВЗ. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 400 с.  

Доменік Бартоломео. Бог і Його образ"

Эрих Ценгер. Введение в Ветхий Завет. М: ББИ им.Апостола Андрея, 2008 - 802с.

Ф. Дуейн Ліндсей. Книга Суддів. Ел.ресурс, точка доступу: http://www.cpbi.info/library/21/69/ 

Mark Water. The Bible made easy. Hendrickson Publisher, 1997. с.6

Марк Мангано. Введение в Ветхий Завет. М: “Евангельский Христианский Центр Апостола Павла”, 2019. - 512 с.  

Славянский Библейский Комментарий, 2016

Уильям Сенфорд Ла Сор. Обзор Ветхого завета. Богомыслие

Уолтер  Брюггеман, Введение в Ветхий Завет Канон и христианское воображение

Учебная Библия с комментариями МакАртура

 

КНИГА РУТ

В септуагінті, книга Рут йде слідом за книгою Суддів, а в Єврейському каноні СЗ - після книги Притчі. Читається ця книга під час відзначення юдейський свят Пятидесятниці та свята перших плодів (Мангана, 195). 

Розміщення книги в каноні, вказує на те, що книгу було написано в період другого храму, коли питання стосунків з маовітянами стояли особливо гостро (книги Ездри 9-10 та Неємії 8-10). Ездра та Неємія описують, що знатні юдеї, які брали жінок з інших народів, мали відпустити їх з дітьми, щоб зберегти народ від ідолопоклонства. В книзі Рути, ми бачимо іншу картину, як представники народу юдеї, приймають вдову моавітянку, яка в результаті стає бабусею Давида. 

 

Автор

Точних даних, що говорять про авторство чи про рік написання книги відсутні. 

Згідно єврейській традиції, авторство книги приписують Самуїлу. Нагадаємо, що Самуїл помер (1Сам.25:1) після того, як помазав на царство Давида (1Сам.16), а книга Рут закінчується родоводом Давида. Доречі, це одна з причин, чому в септуагінті, книгу Рути розмістили перед книгою Самуїла. 

 

Період

В книзі є вказівка на період “...коли керували судді...” (1:1), в якому розвиваються головні події сюжету. Тобто, це період після заселення Землі обітованої і до монархії. Час коли керували судді, мав не дуже добру характеристику “в ті дні у Ізраїля не було царя і кожен робив, що вважав справедливим” (21:25).

Хто такі моавітяни? В книзі є згадки про Вифлеєм (1:1), а також про Моав (1:1). Моавітський народ, це нащадки одного з синів Лота, якого він народив від акту інцесту, якій ініціювала його дочка (Бут.19:37). Пізніше, в період блукань по пустелі, перед входом в Землю Обітовану, моавітяни найняли Валаама, щоб той прокляв Ізраїльський народ, що було без успішним. Однак, Валаам дав пораду для Валака (царя моавського), щоб вони віддавали своїх дочок для євреїв (Чис.22-24), що в свою чергу накличе гнів Бога проти євреїв. 

Отож, історія Рути, відбулася в період правління суддів (1340) до часів царювання Давида (1011-971 р.до Р.Х). 

 

Структура 

  1. Трагедія сім'ї Елімелеха та Ноемі (1:1-5) 
  2. Повернення Ноемі з Рутою у Вифлиєм (1:6-22) 
  3. Боаз приймає Руту на своєму полі (3:1-18) 
  4. Боаз бере Руту за дружину (4:1-12) 
  5. Народження сина (4:13-17) 
  6. Родовід Давида (4:18-22)

 

Богослів’я 

В книзі піднімається ряд важливих богословських тем. Найперше, в книга чітко показує Божу владу над усіма обставинами, а також про те, що реалізується Його задум (1:6; 2:4 4:13). почула на моавському полі, що Господь згадав про народ Свій, даючи їм хліба (1:6)

Оскільки Рут була моавітянкою, яка приєдналася до ізраїльтян, це фокусує увагу читача, що у Бога були плани не тільки про спасіння ізраїльтян, але і язичників (2:12). Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагорода твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми Його (2:12)

Присутнітність таких людей як в Рут, Тамара (Бут.38), Рахава (І.Нав.2), і Версавія (2Сам.11-12) в родоводі Ісуса Христа, вказує на істину, що Бог вибрав немічне, немудре і слабке, щоб засоромити сильне світу цього (1Кор.1). І нарешті Боаз, як прообраз Христа, проявив милість і прийняв Руту (4:1-12). 

 

КНИГА ЕСТЕР

Хтось назвав книгу Естер – біблійною дискусією про антисемітизм. І це справедливо, адже один з високопосадовців Гаман, мав на меті знищити народ. Щоб досягти цієї мети, він спонукав царя видати указ 

Ця книга, нагадує нам силу влади в цьому світі. Через заздрість, можуть писатися на законодавчому рівні присуди для великої групи людей (винищення євреїв по всій імперії). Але, ця книга нагадує про силу Бога, який вибрав немічне, щоб засоромити сильне (1Кор.1)

Книга Естер, добре відносно добре збереглася, по причині, що кожна родина хотіла мати цю книгу у себе вдома для святкування Пурім (Мангана, 225). 

 

Автор 

Книга Естер,  відносно добре збереглася, по причині, що кожна родина хотіла мати цю книгу у себе вдома для святкування Пурім (Мангана, 225).

Є припущення, що автором книги Естер, могли бути Ездра чи Неємія. Однак більш ймовірно, (на основі 9:20), припускають, що автором книги був Мардохей: А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи до всіх юдеїв, що по всіх округах царя Ахашвероша... (9:20) 

Він описував події і надсилав листи для юдеїв з наказом святкувати Пурім (тому як мінімум частину книги міг писати він)

Крити заперечують, через опис цієї події від третьої особи

Крім записів Мардохея, в книзі згадується офіційні документи Персидської імперії А ввесь чин його сили та його лицарських діл, і виразний опис величности Мордехая, що звеличив його цар, ось вони описані в Книзі Хронік царів мідійських та перських (10:2)

 

Період

Розповідь в книзі Естер закінчується в 473 р до Р.Х, до смерті Артаксеркса (465)

Артаксеркс правив 486-465

Події книги у період між першою хвелею поверненням юдеїв з Вавилонського полону під керівництвом Зоровавеля (538) і другою хвилею повернення на чолі з Ездрою (458).

Події книги відбуваються в період розквіту Персидської імперії, після перемоги Кира Великого над Вавилоном і наказу про повернення Юдеїв (539). 

Цікаво, що імена головних героїв Естери та Мардохея (євреїв), походять від божків Іштар та Мардука. Нагадаю, що єврейське ім’я Естери - Гадаса (2:7), що означає “пахучий мирт”.  

 

Структура

1). Естер стає царицею (1:1-2:18)

Непослух цариці Вашті (1:1-22)

Коронація Естер (2:1-18)

2). Перемога Мардохая над Гаманом (2:19-7:10) 

Вірність Мардохая (2:19-23) 

Указ Амана (3:1-15) 

Втручання Естери (4:1-5:14) 

Підвищення Мардохея (6:1-13)

Падіння Гамана (6:14-7:10) 

3). Спасіння євреїв від геноциду (8:1-10:3) 

Захист Естери та Мардохея (8:1-17)

Перемога євреїв (9:1-19) 

Початок Пуріму (9:20-32) 

Слава Мардохея (10:1-3) 

Богослів’я 

Тема вірності Бога, є основною темою книги. Господь врятував Свій народ від “пуру” (жеребка), який кидався проти євреїв (3:7; 9:26). 

Історія конфлікту Мардохея і Гамана лежить глибоко в минулому. Мардохей, нащадок Саула (2:5), а Гамана пов’язують з амаликитянами (Амалик - внук Ісава, Бут.36:12). Коли євреї вийшли з Єгипту, по дорозі їх атакували амаликитяни (Вих.17:8-16). В результаті, Бог прокляв амаликитян (17:14), і пізніше дав наказ Саулу знищити їх (1Сам.15:2-3), однак Саул не зробив того і залишив Агага, царя амаликитян, чим і викликав Божий гнів (1Сам.15:7-9, 11, 26). 

Отож, за часів Естери, в особі Мардохея та Гамана, зустрілися непримиримі вороги. Вірність Бога проявилася в тому, що всупереч усіх планів, які плели вороги проти євреїв, день, який вони планували як перемогу, перетворився на день їх поразки. І навпаки, день, що мав стати днем смерті для євреїв, став днем спасіння (9:1). 

Остання зміна: пʼятниця 22 січня 2021 11:26 AM