Завдання з читання: Кожен потребує наставника

Завдання з читання: Кожен потребує наставника

Кожен потребує наставника

«Так, Йосип, що Варнавою в перекладі є син потіхи був прозваний від апостолів, Левит, родом кіпрянин, мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апостолів» (Дії 4:36-37).

Дуайт Муді приніс новину спасіння мільйонам людей. До того часу, як він помер у віці 62 років, проповідував перед більш ніж 100 000 людей. Він заснував біблійний інститут, який став золотим стандартом для викладання і наставництва ефективних пасторів та євангелістів. Інститут Біблії Муді надихнув організаторів Інституту християнських лідерів.

Лайл Дорсет написав відмінне ессе про Дуайта Муді. На його сторінках Дорсет продемонстрував наскільки Дуайту були необхідні наставники. По-перше, вони привели його до віри, а по-друге, передали йому найцінніші знання, необхідні для особистого ходіння з Богом і для християнського служіння. Дорсет написав:

Життя Дуайта Муді у Христі почалося, коли він залишив Массачусетс. Лишивши у минулому труднощі роботи у фермерському господарстві, неспокійний підліток перебрався у Бостон, де найшов роботу у взуттєвій крамниці свого дядька. Благочестивий родич Муді надав своєму сімнадцятирічному племіннику кімнату, харчування та денну роботу за однієї умови: він повинен дати обіцянку відвідувати недільну школу та церкву кожного тижня.

Молодий Муді стримав свою обіцянку, і його дядько, Лемюель Холтон, став свідком Божої відповіді на свої молитви. Дуайт почув євангельську звістку про спасіння від свого вчителя недільної школи Едварда Кімбалла, який в одну з субот зайшов у взуттєву крамницю Холтона. У той час крім Дуайта нікого у крамниці не було. Муді ніколи не забував той день, коли Кімбалл підійшов до нього, поклав руку на плече та розмовляв з ним про Христа і його душу. Муді казав: «до того моменту я й не знав, що у мене є душа». Він був вражений ставленням до нього людини, яка знала його всього кілька тижнів,  але плакав про його гріхи. Через роки Муді свідчив: «Я вже не пам’ятаю, що він тоді мені сказав, але навіть сьогодні я ніби відчуваю його руку на своєму плечі». Через кілька місяців молодий клерк крамниці взуття присвятив Христу своє життя, покаявся і висловив бажання, щоб його наставниками у вірі стали Едвард Кімбалл та інші служителі з конгрегаціоналістської церкви Маунт-Вернон з міста Бостон. Новонавернений зізнався, що незабаром йому довелося боротися з його власною волею: «У мене всередині відбувалася страшна битва перед тим, як я зміг відмовитися від моєї волі та прийняти Божу».

http://www.cslewisinstitute.org/Profile_DL_Moody_Dorsett_Single-Page_Full_Article

Муді залишив східну частину Сполучених Штатів і відправився у місто Чикаго. У Муді були здібності заробляти гроші. Він міг би втратити духовну спрямованість, але погодився прийняти пораду від іншого християнського лідера. Її звали місіс Філліпс. Не дивлячись на прагнення заробити гроші, Муді спеціально виділяв час для спілкування з Господом і служіння Йому. Незаабаром після прибуття до Чикаго він оселився у домі «Мами Філліпс». Міссіс Філліпс не тільки розмістила та годувала Муді, але й перевіряла, що він молився і читав Біблію щоденно, а також регулярно відвідував богослужіння у Першій баптистській церкві, яку і вона сама відвідувала. «Мама Філліпс» стала більше, ніж просто наставником для Муді, вона спонукала його допомогти їй у роботі міської місії. Завдяки свідченню цієї благочестивої  жінки Муді почав благовіствувати серед зростаючого натовпу безпритульних дітей (тисячі зубожілих хлопчиків і дівчаток бродили по вулицях міста у районі, де жили люди з нижчого соціально-економічного шару).

http://www.cslewisinstitute.org/Profile_DL_Moody_Dorsett_Single-Page_Full_Article

Муді зростав у своїх відносинах з Богом і в той же час продовжував отримувати прибуток від свого підприємництва. У цей час деякі з керівників церков запрошували Муді на заняття з вивчення Біблії та євангелізаційні зібрання, які проходили у Чикаго. У 1857 році Муді усвідомив своє покликання до служіння у двох напрямках – в області підприємництва та у проповіді Євангелія так само як і багато з тих, хто сьогодні навчається в Інституті християнських лідерів.

Потім Бог дав Муді ще одного наставника. Ним став Дж. Б. Стіллсон, християнський лідер, який був значно старший за віком, ніж Муді. Стіллсон навчив його глибоко вивчати Біблію. З того часу Дуайт став використовувати навчальні посібники, у тому числі біблійні словники та симфонії.

До того часу, коли у США вибухнула громадянська війна, Муді багато чого навчився від своїх наставників і отримав освіту, спрямовану на підготовку до служіння, слухаючи багатьох серйозних лідерів. Він став капеланом у General Grant і під час війни невпинно благовіствував та служив помираючим. Після війни він став євангелістом. Мільйони людей прийшли до Христа з його допомогою. Дуайт не забував про важливість наставництва та створив Біблійний інститут Муді для підготовки служителів. Цей інститут і сьогодні відомий у всьому світі.

Що сталося б з Муді, якщо б Бог не дав необхідних йому наставників?

Мотивація наставника

Що мотивує наставника? Наставник мотивований бажанням створити особливу культуру відносин, вкладаючи у життя лідерів, які мають великий потенціал. Наставники-християни мотивовані допомогти іншим, тому що люблять Христа та своїх учнів. Наставники бажають передати своїм учням приклад відносин з Господом та досвід свого служіння. 

Я пам’ятаю як у 1993 році попрохав Річарда Девоса-старшого стати моїм наставником. Річарду подобалося поширювати християнство. Ґрунтуючись на досвіді, якого він набув, створюючи Amway, Річ дав мені багато корисних порад і нових ідей, познайомив мене з новими людьми, допоміг мені створити з ними відносини та звернув увагу на труднощі, які виникали у процесі досягнення мети. Все це допомогло розвивати культуру християнських відносин, яка подобалася нам обом. Він не був скупим на похвалу, коли я досягав поставлених цілей. Він інвестував у мій розвиток, щоб підвищити ефективність мого служіння.

Відносини з наставником необхідні кожному

Ми зобов’язуємо студентів Інституту християнських лідерів запросити місцевих наставників взяти участь у їхньому житті. Ці наставники повинні добре знати студента.

Я є пастором з 1987 року, але розумію, що мені самому все ще потрібні наставники. Інститут християнських лідерів вступає у нову фазу свого служіння. Фаза підґрунтя закінчується. Тепер ми вступаємо у процес створення організації, яка повинна бути успішною довгий час. Мені потрібні наставники, щоб вони мене навчили того, чого я ще не знаю, та підтримували мене у тому, чого я вже дізнався.

Що робить наставник-християнин?

Наставники усвідомлюють своє покликання допомогти зростати у Христі іншим. Вони навіть інтуїтивно шукають можливості допомогти кому-небудь зміцнитися у житті та служінні. Такі наставники знають, що Бог закликає їх вкладати свій час, знання та зусилля у життя потенційних лідерів, здатних змінити світ навколо себе.

Варнава був гарним наставником. Якщо Ви подивитеся на його ставлення до Павла та Марка, то побачите, що його покликання полягало в тому, щоб наставляти потенційних лідерів. Давайте подивимося на життя та служіння Варнави, як на приклад дії наставника. Давайте посмотрим на жизнь и служение Варнавы как на пример действия наставника.

Далі я збираюся перерахувати всі уривки, в яких згадується життя та дії Варнави; кожен з них ілюструє як діяли наставники у церквах першого століття. На підставі його життя ми створимо портрет біблійного наставника:

1. Ви можете помітити наставників по тому, що вони підбадьорюють інших 

Наставники – це такі лідери, які помічають тих, хто потребує підбадьорення. Варнава був відзначений саме так. Вперше він згадується у Біблії під іменем Йосип (Дії 4:36), але одразу ж відзначено, що апостоли змінили його ім’я на «Варнава», що буквально означає син потіхи (підбадьорення).

«Так, Йосип, що Варнавою в перекладі є син потіхи був прозваний від апостолів» (Дії 4:36).

Цікаво відзначити значення цього імені. У часи першої церкви імена та титули були дуже важливі. Ми знаємо як названий Ісус Христос. Він – Син Божий. А Варнава – це син потіхи (підбадьорення). Ми розуміємо, що наставник покликаний бути натхненником.

Якщо Ви є студентом ІХЛ, ми рекомендуємо Вам знайти наставника. Я закликаю Вас знайти такого Варнаву, який допоможе Вам. Називайте свого наставника «Варнава».

2. Наставники щедро діляться ресурсами

Наставники не скупі. Вони використовують свої ресурси часу та грошей за призначенням, яке для них визначив Бог – для слави Ісуса Христа. Образно висловлюючись, вони складають свої ресурси у ніг Ісуса Христа. Варнава щедро ділився своїми ресурсами. Наступне, що ми читаємо про нього у Біблії це те, що він продав свою землю, щоб допомогти тим, хто потребує цього (Дії 4:37).

Перед нами людина, яка вже була визнана за те, що використовувала свій час і сили для підбадьорення інших. Тепер ми помічаємо, що він вклав свої гроші у те служіння, де вже звучав його голос. У віруючих була потреба у тому, чого неможливо було досягти словами. Що він зробив? Запропонував свою фінансову допомогу.

Ця характеристика наставника надзвичайно важлива, оскільки потенційному лідеру необхідно показати приклад жертовності.

3. Наставники допомагають учням знайти нові зв’язки та можливості

Наставники підкажуть студентам як знайти нові можливості. Вони познайомлять своїх учнів з тими людьми, кого знають самі, щоб допомогти новим лідерам збільшити потенціал свого служіння. Варнава зробив саме так не дивлячись на те, що йшов на деякий ризик, коли рекомендував Савла (у той час майбутнього апостола Павла звали Савл) після того як останній був покликаний Ісусом Христом. Ми читаємо у книзі Дій 9:27, що Варнава привів Савла до апостолів тому, що всі інші боялися його.

Савл був покликаний Богом нести Євангеліє язичникам. Але у той час Савл був широко відомий як ревний переслідувач християн, і його спроба приєднатися до віруючих дійсно могла бути розцінена як витончений трюк для руйнування церкви.

Саме Варнава не побоявся рекомендувати Савла (пізніше перейменованого на Павла) апостолам:

«А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень. Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення» (Дії 9:26-27).

Тут необхідно чітко відзначити, що наставник не просто з’єднує всіх і кожного. Учень повинен був продемонструвати, що він / вона істинний християнин та щиро бажає служити. Варнава бачив у Савлі «іскру покликання» від Бога. Саме ця істина спонукала його представити Савла апостолам.

Наставники бачать свою роль у тому, щоб допомогти тим, кого Бог помістив поряд з ними. Вони допомагають потенційним лідерам знайти нові можливості для звершення служіння. Наставник може допомогти своєму підопічному зрости в якостях, необхідних рукопокладеному служителю помісної церкви. Також наставник може допомогти студенту знайти свої джерела фінансування.

4. Наставники – це промоутери

Наставники добре відгукуються про тих, кого вони наставляють. Варнава казав добре про Савла. Варнава бачив, що Савл покликаний Богом і має відповідний характер. Я впевнений, що він міг би знайти й багато негативних слів. Так, у всіх нас є що-небудь негативне. Але замість негативних якостей Варнава помітив позитивні та повідомив про них апостолам.

«Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення» (Дії 9:27).

Наставники вирощують потенційного лідера належним чином і роблять це публічно. Наставники рекомендують своїх підопічних іншим людям і представляють суспільству позитивні факти про них. Таким чином, потенційні лідери не викликають занепокоєння у своїх майбутніх спонсорів. Описане вище відбувається тому, що наставники бажають, щоб їхні учні досягли успіху.

5. Наставники підтримують відносини протягом тривалого часу

Наставники слідкують за ходом навчання при підготовці студента до майбутнього служіння. Але навіть і після того, як навчання закінчене, вони радіють новим досягненням і продовжують співпрацювати зі своїми підопічними в їхньому подальшому служінні. Варнава наставляв Савла під час його підготовки, він познайомив його з апостолами, але й після того, як пройшло багато часу, Варнава відправився у Тарс на пошуки Савла. Він знайшов його та привів в Антиохію, де протягом року вони співпрацювали, звершуючи служіння у помісній церкві. Саме у цей час послідовники Ісуса вперше були названі християнами:

«Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати. А знайшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів» (Дії 11:25-26).

Кінець-кінцем основний «капітал» служіння створюється лідерами, які співпрацюють разом і створюють таку культуру життя та служіння, яка шанує Христа. Ті, хто йде перед студентами, пізніше працюють або служать разом зі своїми учнями. Наставники по-справжньому підтримують відносини з потенційними лідерами навіть після того, як їхній підготовчий етап вже закінчився і вони вийшли на самостійне служіння.

Савл і Варнава створили настільки прекрасну команду, що церква в Антиохії відправила їх разом на місіонерське служіння:

«Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: «Відділіть Варнаву та Савла для мене на справу, до якої покликав Я їх» (Дії 13:2).

6. Наставники стають меншими, а їхні учні виростають

Виникнуть такі ситуації, коли учень буде покликаний Богом для виконання особливого служіння. Настановлений буде перевершувати свого наставника.  У книзі Дій ім’я Савл змінено на «Павло», і з того часу він стає лідером у їхній команді. У тринадцятому розділі книги Дій Варнава все ще згадується першим: «відділіть Варнаву та Савла для мене на справу, до якої Я покликав їх». Проте у розділі 14 ми помічаємо, що тепер вже Павло «провід мав у слові» (Дії 14:12).

Ефективний спонсор / наставник шукає людей, які в результаті перевершать їх самих. Вони будуть інвестувати свої ресурси та заохочувати нових лідерів у досягненні найвищих результатів у служінні Богу.

Павло та Варнава, куди б вони не пішли, організовували церкви та призначали лідерів разом.

7. Наставники та настановлені не бояться робити свою власну справу

Відносини наставників з їхніми учнями можуть трансформуватися у міру змін обставин. Павло та Варнава створили дві місіонерські команди через незгоду з питання служіння Марка. Я дуже радий, що про це сказано у Біблії. Іноді наставник і настановлений можуть не погоджуватися одне з одним. Зберігаючи добрі відносини, ми можемо виявити, що Бог, можливо, має й інший план наставництва!

Очевидно, що Варнава бажав дати Марку ще одну можливість проявити себе у служінні. А Павло вважав, що якщо вони візьмуть з собою людину, яка була готовою здатися під тиском обставин, то підуть на невиправданий ризик. Читаючи про їхню незгоду, я вражений тим, що хоча вони й вибрали піти кожен своїм шляхом, але зберегли свої відносини, і Царство Боже було поширене навіть через їхні незгоди:

А по декількох днях промовив Павло до Варнави: Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, як вони пробувають. А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що званий був Марком. Та Павло вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов. І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Марка, і поплинув до Кіпру. А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благодаті братами доручений. (Дії 15:36-40).  

Іноді між наставником і настановленим виникають розбіжності, часом навіть гострі. Я чув про ситуацію, коли спонсорований учень усвідомив, що Бог закликає його до організації нової церкви. Його спонсор не був згоден з таким баченням. У подібних випадках наставник і настановлений можуть піти різними шляхами. Спершу вони будуть відчувати незручності розставання, проте через деякий час зможуть побачити, що Царство Боже продовжує поширюватися та через те, що їм потрібно було пройти.

Інститут християнських лідерів вважає, що наставники приносять величезну користь нашим студентам. Коли наставники дають студентам можливість керувати, від цього виграють і студенти, і завершуване ними служіння.

Тому навчання в Інституті християнських лідерів спрямоване на побудову відносин між наставниками та студентами. Наш інститут забезпечить високоякісну біблійну освіту, а наставники зроблять «останні штрихи» і нададуть студентам знання та поради про те, як звершувати служіння у контексті своєї місцевості. Це допоможе майбутнім лідерам «цвісти там, де вони посаджені».

Наставники допомагають знайти нові можливості для служіння

Наставники, які проживають у тій же місцевості, де звершує служіння наш студент, відіграють важливу роль у процесі навчання. Вони допоможуть студентам правильно спілкуватися з людьми, які живуть поряд з ними. Ці наставники будуть слідкувати за тим, щоб учні пройшли шлях духовного становлення, і, можливо, по закінченню освіти підведуть наших випускників до процесу рукопокладення. Наставники допоможуть учням підключитися до служіння вже існуючої помісної церкви або допоможуть у процесі організації нової. ІХЛ може дати студентам відмінну освіту для підготовки до служіння; наставник допоможе їм знайти прекрасні можливості для служіння.

Більшість впливових християнських лідерів минулого скористалися допомогою та порадами своїх наставників. Ось чому ми вимагаємо, щоб кожен новий абітурієнт ІХЛ знайшов собі наставника. Лідер, який несе відродження, повинен мати наставника. Де Дуайт Муді опинився б, що зміг би досягти без своїх наставників? Де можете опинитися Ви, якщо не знайдете себе наставників?