Конспект лекції 11-1

Доброго дня, шановні друзі!

 Ми продовжуємо предмет нашого вивчення Огляд Нового Заповіту, і сьогодні вашій увазі я хотів би представити послання до Тита і Филимона.

 Отже, послання до Тита.

 Тит - молодий служитель, був залишений Павлом на острові Крит для того, щоб почати організовувати новонавернених в помісній церкві.

 У цьому листі Павло ділиться з Титом практичною мудрістю щодо організації, адміністрації церкви.

 Керівники повинні були бути обрані на підставі доведеного характеру і поведінки. Псевдовчителі повинні бути швидко виявлені і відокремлені. Члени церкви різного віку повинні виконувати свої ролі в церкві, дані їм Богом.

 Тит згадується 13 разів в листі Павла, він був одним з найближчих помічників апостола. Павло називає його "мій справжній син", Павло використовував Тита як приклад віруючих, спасених Богом серед язичників.

 Послання до Галатів 2 розділ 3 вірш. Павло посилає Тита в Коринф три рази і в кінці на Крит. Цей лист був написаний в той же самий час що і перше Послання до Тимофія. Мета, з якою цей лист був написаний.

 Павло написав Титу, щоб наставити його в тому, як «… щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах». Тит був посланий Павлом з апостольським авторитетом організовувати церкви на острові Крит. Як згадує Павло жителі Криту були всім відомі, як ледачі брехуни, тому Павло пояснює, як керівникам слід поводитися. Псевдовчителям і брехунам також потрібно було затуляти уста і звичайно ж викривати.

Особливості послання Павла до Тита.

Як і 1 Послання до Тимофія цей лист вчить в основному правильній поведінці, а не якоїсь конкретної доктрини. Однак, воно включає в себе 3 доктринальних розділи, які дають прекрасний зміст теології. Останні два розділи є одними з волелюбних уривків, що описують благодать Господа в Новому Завіті. Остання частина 3 розділу з 3 по 7 вірш є ймовірно найкращим коротким оглядом сотериології в Новому Завіті. 

Отже, давайте коротко подивимося послання до Тита для того, щоб отримати уявлення в цілому.

Вступ займає перші чотири вірші 1 розділу: типове для того часу звернення Павла до свого адресату і вказівки хто є автором цього листа і хто є отримувачем.

Далі, він перераховує якості характеристики пасторів, якими повинні були володіти ті люди, яких Бог покликав до керівництва або управління церквою, на цих якостях ми зупинимося докладніше і подивимося два розділи, один з Тимофія, 1 Послання до Тимофія і один з Тита.

Починаючи з 10 вірша 1 розділу він говорить про псевдовчителів: «Багато бо є неслухняних, марнословців, зводників, особливо ж з обрізаних, 11 їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного».

Далі повчання для різних груп в церкві, 2 розділ з 1 по 10 вірш, апостол дає Тимофію практичні поради щодо різних вікових категорій, з якими той повинен був мати справу. 

Далі, це той текст, про який згадувалося раніше, вчення про Божу благодать з 11 вірша по 15, аж до кінця 2 розділу: «Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей, 12 і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці, 13 і чекали блаженної надії та з'явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса, 14 що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих. 15 Оце говори та нагадуй, та з усяким наказом картай. Хай тобою ніхто не погордує!»

Далі Павло переходить до наступної теми, дає практичні настанови, як повинен був чинити Тит і чому. Це 3 розділ: «Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякого доброго діла…» і далі.

Далі розділ різних настанов з 3 розділу 8 вірша по 14 вірш включно і висновок - 15 вірш.

Послання до Филимона - це найкоротший і можливо найбільш особистий з усіх листів, написаних апостолом Павлом, це шедевр дипломатії і такту у питанні щодо зла Римської імперії - рабства.

Онисим – раб, який втік від Филимона, був навернений Павлом, який в цей час перебував під домашнім арештом, як ми читаємо в книзі Діяння святих апостолів 28 розділ. Після свого навернення Онисим вирішує повернутися до свого господаря Филимона і Павло послав його назад з цим листом в руках, наполегливо радячи Филимона проявити прощення. Онисим раніше пішов від нього, як кріпак - слуга, а тепер повертається як його брат в Господі. Основа цього листа та ж, що і лист до Колосян.

Мета і особливість цього листа.

Павло відправив цього листа із біглим рабом Онисимом, прохаючи його господаря Филимона пробачити Онисима і прийняти як улюбленого брата в Господі. У цьому короткому листі ми бачимо як Павло ставиться до питання рабства, він вчить господаря як ставитися до його раба з любов'ю і прощенням, як до брата, а не просто власності. Павло зовні не нападає на громадський інститут рабства, а скоріше дає християнські принципи, які приведуть до відмови від рабства.

Тепер я пропоную вам звернути увагу на уривок, який ми знаходимо як у Тита 1 розділ з 5 по 9 вірш, так і у 1 посланні до Тимофія 3 розділ з 1 по 7 вірш. 

Отже, дозвольте мені зачитати цей уривок:

 « Вірне це слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла він прагне. 2 А єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини, тверезий, невинний, чесний, гостинний до приходнів, здібний навчати, 3 не п'яниця, не заводіяка, але тихий, несварливий, не сріблолюбець, 4 щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю, 5 бо хто власним домом рядити не вміє, як він зможе пильнувати про Божу Церкву? 6 не новонавернений, щоб він не запишався, і не впав у ворожий осуд. 7 Треба, щоб мав він і добре засвідчення від чужинців, щоб не впасти в догану та в сітку диявольську».

Отже, давайте подивимося хто ж були такі єпископи і чим це слово відрізняється від пресвітера або пастора? Всі ці три слова: єпископ, пастор і пресвітер, описують одне і теж служіння і в Біблії використовуються як взаємозамінні. Але кожен з цих слів окремо робить якийсь певний акцент або наголос. Якщо мова заходить про єпископа, грецьке слово "єпископі", яке перекладається як "спостерігач". 4 рази воно вживається в Новому Завіті, де саме, ви можете простежити в наших нотатках. І в грецькому суспільстві це був той, хто вів і спостерігав в різних ситуаціях. У Септуагінті це слово використовується для опису ряду лідерів, відповідальних за різні цивільні або релігійні аспекти життя.

Наступне слово це "призбутрос", грецьке слово "призбутрос" від якого відбулося наше слово "пресвітер". Грецький термін використовувався в елліністичному юдаїзмі для опису старших членів суспільства. Термін, який в основному визначав більше статус і престиж, ніж функцію.

І звичайно ж останнє слово - це "пастух", грецьке слово "пойман". Отже, ці три слова говорять про троякість задачі: по-перше, спостерігати, по-друге керувати, і останнє - піклуватися.

Якими ж якостями повинен був володіти єпископ, пресвітер і пастух-пастор?

 Перші, про що ми читаємо, що він повинен бути бездоганний, якого немає за що критикувати або нема за що дорікнути в християнському житті, взагалі і подальшому характері  в приватному житті. Але хтось запитає, невже є такі люди? Ті, кого нема за що дорікнути? Напевно немає, але тут з першої ж якості піднімається висока планка вимоги до пастора, пресвітера, єпископа, лідера церкви.

 Апостол Павло показує що така людина повинна бути бездоганною або наскільки це можливо в нашому людському суспільстві бути бездоганним. Що це фактично означає? Мається на увазі підзвітність, де церква з досить частою регулярністю звіряється за цим стандартом, запропонованим апостолом Павлом, як за шкалою, чи дійсно цей лідер церкви відповідає цим вимогам. Практично, в моїй церкві, де я несу служіння, це виразилося в тому, що кожні два роки пастор, пресвітер, старійшина церкви переобирається, і церква має право голосування для того, щоб відповідно до цих біблійних якостей визначати чи відповідає людина її вимогам. Також, в нашій церкві, щоб уникнути авторитарності або узурпації влади існує певна рада, що складається з семи пасторів, де колегіально приймається рішення. Цікаво те, що всюди, де в писанні ми зустрічаємо слово "пресвітер", воно у множині. Тобто, всі церкви, які організовував Павло мали множинне керівництво, свого роду, пасторську або пресвітерську раду, яка керувала церквою. Це по-перше, підзвітність перед церквою і колегіальне управління, допомагає пасторам звіряти себе з тим Божим стандартам, запитуючи себе чи дійсно я бездоганний в характері моїх рішень і моїх вчинках.

Наступна якість, про яку говорить апостол Павло, відданий своїй дружині.

У попередній лекції ми досить багато зупинялися і говорили про це, тут я лише тільки хочу зазначити, що після того як Павло говорить, можливо навіть даючи титул, назву, всього розділу бездоганності пастора, перша якість, на яку він звертає увагу - це його турбота про сім'ю. Якщо сім'я пастора, пресвітера НЕ буде на належному рівні і не буде отримувати належної турботи і уваги, то такий пастор не зможе здійснювати ніякого служіння в церкві. Тому, наскільки важливо щоб керівник церкви, лідер церкви був відданий своїй родині і цілком, повністю любив свою дружину.

Наступна якість, про яку ми читаємо - це тверезий. Грецьке слово "нефаліон" -  має на увазі ясність розуму і здатність тверезо мислити, вільний від вина, в змозі критично, аналізуючи, приймати зважені рішення. Тут же мається на увазі і здатність до самоконтролю, коли лідер церкви приймає рішення не перебуваючи під владою якихось бажань або пристрастей.

Наступна якість тільки підсилює попередню, можливо є словом синонімом, яке описує - це невинний, здатний контролювати сам себе і свої бажання. Саме слово, грецьке слово "Сосфрона" складається з двох слів "сос" - це "безпечний" або "здоровий" і "Фроне" - "серце або трон пристрастей". Іншими словами, етимологія слова вказує, що трон або престол пристрастей знаходиться в безпеці. Практично, висновок, який ми робимо на підставі цієї якості, що ця людина, керівник, лідер церкви, пастор не під владою пристрастей, але здатний приймати зважені, холоднокровні рішення.

Наступна якість - це благочинний. Це грецьке слово "косміон", можливо від цього слова походить наша "космос", "світ", "всесвіт" або "порядок". Воно говорить про те, що це шанована людина. Саме слово використовувалося в класичній грецькій мові для опису людини порядку, гарної поведінки, і як наслідок, така людина була шанована. Потрібно сказати, що повага заробляється не в один момент, а кропіткою, послідовною працею. 

Наступне слово - чесний. Можливо, що воно дублює попередню якість. 

В грецькому тексті слово, яке говорить про одну із запропонованих для служителя якостей, це гостинність. Неможливо собі уявити щоб пастор, пресвітер церкви, лідер в церкві, не був гостинним.

Наступна якість - це здатність вчити, це ще одна невід'ємна якість, якою він повинен володіти. Потім, восьма якість - це не п'яниця. Можна порівняти її з третьою, четвертою і п'ятою якостями. Іншими словами, мається на увазі що така людина не упереджена до вина або яким-небудь іншим залежностям, це може бути їжа, задоволення, азартні ігри і думки інших, щоб керівнику бути вільним у прийнятті правильних рішень. В 1-му посланні до Коринтян 6 розділ 12 вірш записані слова Апостола Павла, як він сказав: «Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно».

Дев'ята якість - це не забіяка, що можна було б сучасною мовою позначити що не забіякуватий, не задерикуватий або не хуліган. Від слова "несварливий" як в синодальному, це синонім для слова "забіяка", щоб читачеві було зрозуміліше. 

Наступне слово - не корисливий, про це ми поговоримо трохи пізніше. 

Десята якість - "але тихий, миролюбний". Тут мається на увазі якість, як м'якість, ніжність або дбайливість. Приклад Христа може служити яскравою ілюстрацією старозавітного царя, який приносить порятунок без насильства і війни. В Євангелії від Матвія Христос сказав про себе 11 розділ 29 вірш: «Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм». Висновок - не проявляти грубість або силу в досягнення результату, самому, тобто не домагатися бажаного, але покладатися і довіряти Богу, що він зробить. В цьому випадку я хотів би привести одну коротку ілюстрацію:" Я згадую,, як один брат розповідав коли він повинен був їхати в якесь віддалене селище для здійснення служіння. І в те віддалене селище ходив один мікроавтобус, який зрозуміло був битком забитий людьми. І ось бабусі з торбинами, мішками, сумками, звичайно ж обступили, обліпили, йому вже не залишалося, ну ніяк просто, пробратися в цей автобус. А всі бажаючі потрапити туди звичайно билися, відштовхуючи, протискаючись, пробираючись, кричачи і лаючись один з одним. Йому потрібно було вступити в нерівний бій з цими бабусями і їх кошиками щоб зайти. Але замість того щоб боротися з бабусями і торбинами він відійшов для того, щоб помолитися і сказав:" Господи ну Ти бачиш я хотів би бути в цьому селі для того щоб послужити , але немає просто ніякої можливості",- і після того як він так коротко помолився вийшов водій, який напевно більше не зніс насильства над своїм автобусом, розкричався, відігнав усіх і після цього звертається до нього і каже: «Чоловіче, заходьте будь ласка». Це може бути така банальна ілюстрація, але вона показує що ми не повинні своїми власними силами або покладаючись на себе домагатися мети, досягати результату, діючи жорстко і грубо, але як раз м'яко і лагідно покладатися і сподіватися на Бога, хоча нам людям більше властиво покладатися на самих себе. 

Наступна якість - це миролюбний. Слово Боже закликає нас "шукайте миру і прагніть його".

Дванадцята якість – не сріблолюбець. У тому, що людина досягає успіху, немає нічого поганого якщо це чесно зароблене і не на шкоду своїй душі, сім'ї та відносинах з іншими. Нехай Господь вас благословить правильно розпоряджатися тим, що Він вам дає, трудитися для Його слави, але пам'ятайте, все що ви купуєте, нехай це буде чесно зароблене, що не на шкоду своїй душі, сім'ї та відносин з іншими.

Наступні якість – «щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю». Логіка апостола Павла досить проста, він говорить що якщо хтось не зможе гідно керувати своїм будинком, як же він зможе керувати церквою Божою. Передостання якість - "не з новонавернених", і апостол Павло пояснює що причиною цьому служить турбота про саму людину.

І наступне – «щоб мав він і добре засвідчення від чужинців, щоб не впасти в догану та в сітку диявольську». Таким чином пастор був хорошим іміджем помісної церкви для оточуючих і свідченням Євангелія.

Є історія про те, що священика зупинили за порушення правил дорожнього руху, а той у відповідь на звинувачення патрульного запитав, коли той був останній раз в церкві. Ви розумієте, який «гарний» ефект був від цього пастирського піклування про душу. Нехай ніхто з нас не буде осудженним за погану поведінку і поганим свідченням для зовнішніх. Ось ті якості, на яких ми зупинилися.

Далі, я хотів би запропонувати вашій увазі наступний уривок також з 1 послання до Тимофія 3 розділ з 8 по 13 вірш, тут ми знаходимо список вимог, що пред'являються апостолом Павлом до дияконів.

Давайте почнемо з того, що значить слово "диякон". Це слово мало на увазі на початку як "прислужувати за столом", як ось це було в Євангелії від Івана 13 розділ, де Христос був зі своїми учнями на Таємній Вечері, але стало переводитися ширше як "помічник" або "слуга", і в загальному вживається як "помічник". У 1-му посланні Петра 4 розділ 10 вірш сказано: «Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав».

Сім якостей, на які нам варто звернути увагу, ті якості, які пред'являються до дияконів в церкві.  

Перше - це шановний. Цікаво те, що характер тут важливіше ніж здатності людини, а часто буває так, що з-за свого характеру людина втрачає і гроші, і роботу, і відносини, і тим більше, якщо це справедливо для світу бізнесу і зовнішніх відносин, то це настільки ж справедливо по відношенню до церкви, де на перше місце виходить характер, а не здатність людини. 

Наступне - це чесний. Друга якість, тут має бути правило, ніколи не говорити щось про людину в його відсутністі, що не можеш повторити в його присутності, не брехати навіть коли це може дати вам якісь певні вигоди. Чесність - це одна з вимог, які пред'являються до дияконів. 

Не п'яниця - це те, що було справедливо щодо пресвітерів, також вірно щодо дияконів. Такі люди не повинні мати будь-якої залежності, чи то їжа, задоволення, азартні ігри і багато іншого, щоб бути вільними у прийнятті рішень, правильних рішень. 

Наступна якість - не ганятися за наживою. У тому, що людина, як я вже сказав, досягає успіху немає нічого поганого, якщо тільки це чесно зароблене і не на шкоду своїй душі, сім'ї та відносин з іншими.

П'ята якість, на яку ми звернемо увагу - це вірний, який зберігає таємницю віри при чистім сумлінні, твердо знає Євангеліє по-перше, але також вірний, тобто людина, на якого можна покластися, людина слова, якщо він сказав, то він так і зробив, людина з чистою совістю, іншими словами.

Шоста якість - це відданий своїй дружині, ми читаємо мужі однієї дружини, ми вже детально зупинялися на цьому.

Остання сьома якість - це гарний менеджер, добре керував власним домом.

 Для нас буде нечесно по відношенню до тексту, якщо ми залишимо без уваги одну фразу. Фразу звичайно досить дискусійну, якщо ми не зможемо відповісти на всі питання, то хоча б отримаємо в загальному уявлення "так само і дружини". Ось ця фраза, яка присутня в розглянутому нами уривку розуміється двояко.

Поперше, тлумачать її як дружини дияконів, тобто апостол висуває вимоги на рівних також до жінок дияконів або існує інша думка, що тут апостол Павло дає настанови Тимофію щодо дияконіс. 

З раннього історичного запису ми дізнаємося про те, що в християнській церкві, а це 110 рік після Різдва Христового, були дияконіси. Також, ми знаємо з послання до Римлян 16 розділ 1 вірш, де апостол Павло згадує про сестру Фіву, дияконісу. Дехто каже, що це слово "так само і дружини" було використано Павлом, тому що слово "дьяконос" - "слуга" чоловічого роду, і щоб дати однозначне уявлення, що мова далі піде про дияконис церкви, тобто жінок, які здійснюють дияконське служіння. До цього тлумачення я додав порівняльну таблицю, ви побачите що апостол Павло пред'являє ті ж самі вимоги як дияконам чоловікам, так і до дияконіс - жінок. 

Я думаю що було досить сказано, але звичайно ж даного уроку недостатньо, і нехай це лише спонукатиме вас далі з великим бажанням і ревністю вивчати Святе Письмо. А я вдячний вам за вашу увагу, нехай Господь благословить вас!