Конспект лекції 7.2

Доброго дня, дорогі друзі! Ми продовжуємо предмет нашого вивчення «Систематичне богослов’я». І сьогодні ми також торкнемося теми шести днів творіння.

Чому це так важливо і чому нам доводиться стільки часу приділяти цій темі? Дозвольте мені процитувати з наших заміток: «Чому це важливо? Якщо дні створення насправді є геологічним віком у мільйони років, тоді послання Євангелія підривається в основі, так як це поміщає смерть, хвороби та страждання до гріхопадіння. Спроба визначити «дні» як «геологічні століття» витікає з помилкового підходу до Писання – реінтерпретування слова Божого на основі помилкових теорій грішних людей».

Як Бог промовляє до нас? Він використовує мову, доступну нам, у Його контексті. Візьмемо, наприклад, слово «ключ». Саме по собі це російське слово може мати кілька значень. Але опиняючись у певному контексті, в оточенні інших слів, слово «ключ», яке має кілька значень, може приймати конкретне значення. Наприклад, якщо я кажу: «Де ключ від цих дверей?», – Ви розумієте, що мова йде про дверний ключ. Але якщо я скажу: «Вода з цього джерельного ключа дуже чиста та смачна», – Ви розумієте, що мова йде зовсім про інший предмет. А коли я скажу: «У мене немає ключа від цього комп’ютера», – це значить, що у цьому випадку я кажу вже зовсім про інший ключ як пароль для входу у систему. Якщо я скажу про ключ у небі, Ви аж ніяк не подумаєте про дверний, джерельний або пароль від комп’ютера, але будете розуміти, що мова йдеться про журавлиний ключ, наприклад. Так і слова, які знаходяться у Священному Писанні, набувають свого значення в оточенні інших слів, а саме – у контексті. Всякий раз, коли хто-небудь не приймає днів творіння за звичайні дні, він не дозволяє словам Писання говорити у відповідному контексті, так як мова має на увазі це для комунікації.

Також потрібно відзначити, що отці церкви приймали книгу Буття буквально. А якщо конкретніше, то шість днів творіння, саме так як вони викладені у Священному Писанні.

Багато з них, хоча, знаходилися під впливом грецької філософії, що привело їх до витлумачення днів алегорично. Вони приводять доводи, що дні творіння відносяться до Божих дій, і Бог, будучи нескінченним, мав на увазі, що ці дні не можуть відноситися до людського часу. Як бачите, ті отці церкви, які знаходилися під впливом філософії, грецької філософії, намагаючись презентувати біблійну істину у прийнятному світлі для греко-римського світу, повинні були інтерпретувати, спотворювати Священне Писання, роблячи його більш легкотравним, більш прийнятним з позиції греко-римської філософії. Мені здається, що подібне відбувається і сьогодні, коли на догоду сучасній так званій науці деякі коментатори, подібно до отців церкви на догоду тоді філософії, а сьогодні науці, намагаються спотворити Священне Писання та піднести Біблію у більш науковому і прийнятному для наукового світу світлі. Не думаю, що це буде правильно.

Подивіться як пише про це Чарльз Сперджен: «Брати, ми спокушені найсерйознішим чином піти від старомодної віри наших попередників через передбачувані відкриття науки. Що таке наука (питає Чарльз Сперджен)? Метод, за допомогою якого вона (нібито наукова людина) намагається приховати своє невігластво. Це не повинно бути так, але так і є». Сьогоднішня наука дуже часто спростовує сама себе. Цікаво те, що одного разу я просто був вражений цією фразою, коли на одній з конференцій один з ведучих сказав, що будучи студентом в університеті (і це не було десь на пострадянському просторі, а в університеті Сполучених Штатів) професор почав свою лекцію наступними словами, що «вже через п’ять років після того як студенти закінчать свою освіту половина тієї інформації, яку вони отримають в університеті, буде неправдивою, незатребуваною та неефективною». Подумайте, друзі: п’ять років, і половина інформації виявиться неправдивою, непідтвердженою, незатребуваною та неефективною. І це сучасна наука, яка претендує на право домінувати у нашому житті! Чи можемо ми такій науці дозволити домінувати над Священним Писанням, Писанням, яке дав нам Бог, за допомогою якого спасається наша душа? Чи можемо ми дозволити це вічне, непорушне, достовірне Писання такій непостійній, ненадійній, мінливій та примхливій науці? Думаю, що ні.

Наступну цитату, яку я бажав би навести – це цитата Беркхофа. Ось що він пише: «З моменту появи гріха на землі людина може збирати істинні знання про Бога з Його загального одкровення, лиш якщо вона вивчає Його у світлі Писання, в якому елементи Божого первісного одкровення про Себе, приховані та спотворені хворобою гріха, знов відкриваються, виправляються і пояснюються». Іншими словами Беркхоф каже, що пізнаючи Бога з оточуючого світу через науку, природознавство, наукові досліди, все, що ми повинні робити – порівнювати та зіставляти це зі Священним Писанням, з Його словом, словом Бога, і через це Писання пізнавати науку. Зауважте, як він сказав: «З моменту появи гріха на землі людина може збирати істинні знання про Бога з Його загального одкровення (а тобто мова йдеться про науку, мистецтво, живопис, природознавство) лиш якщо вона вивчає Його у світлі Писання». Це важливо, друзі, пам’ятайте, важливо, тому що інакше ми просто підриваємо Євангеліє.

Давайте ще раз подивимося вживання слова «день» у Біблії. Це єврейське слово «йом» вживається з числом триста п’ятдесят дев’ять разів, і всякий раз воно означає звичайний день. Чому у Бутті повинен бути виняток? Крім Буття йом вживається з словом «вечір» і «ранок» двадцять три рази. Вечір і ранок з’являються асоціативно, але без йом, тридцять вісім разів. Всі шістдесят один раз текст відноситься до звичайного дня. Чому Буття повинно бути винятком? У Буття один: п’ять, йом зустрічається у контексті зі словом «ніч». Крім Буття перший розділ, ніч вживається зі словом «йом» п’ятдесят три рази, і всякий раз воно означає звичайний день. Чому перший розділ книги Буття  повинен бути винятком?

У цьому випадку також доречно також процитувати і Мартіна Лютера, який сказав наступне: «Коли Мойсей пише, що Бог створив небо та землю і все, що наповнює їх, за шість днів, тоді нехай цей період і продовжує бути у шість днів, і не намагайтеся розробляти будь-які коментарі, згідно яких шість днів були одним днем». Іншими словами Лютер знову ж закликає нас до буквального розуміння цього тексту у його буквальному значенні.

Отже, якщо ми подивилися з вами на таку кількість разів вживання слова «йом» з числівником, днем, ранком або вечором, що це завжди означало «день», то чому ж у цьому контексті воно повинно значити щось інше? Але ми помітили, що коли отці церкви під впливом філософії намагалися презентувати Священне Писання у більш вигідному світлі, тоді вони йшли на цей компроміс, спотворюючи Священне Писання в угоду тодішній філософії. Давайте ми не будемо робити подібного в угоду сучасній науці, спотворюючи Священне Писання. Хай збереже нас Господь від такого гріха і нехай благословить кожного з нас бути твердим та послідовним у тлумаченні слова Божого у його контексті у відповідності з його значенням! Амінь.