Конспект лекції 8.1

Доброго дня, дорогі друзі! Ми продовжуємо тему нашого вивчення «Систематичне богослов’я». І я тільки бажав нагадати, що на попередній лекції ми казали про важливість творіння землі за шість буквальних двадцяти чотиригодинних днів.

Давайте сьогодні подивимося поширені вислови, які існують проти шести днів творіння. Я бажав би, щоб Ви могли звернути увагу на ті заперечення, які знаходять опоненти. І ми б подивилися які є докази на користь шестиденного творіння. 

Отже, перше з заперечень звучить наступним чином: «Наука довела, що землі та всесвіту мільярди років; таким чином, «дні» повинні бути довгими періодами». Але, якщо ви пам’ятаєте, ми казали про те, наскільки сьогоднішня наука часто суперечить собі, непослідовна та настільки мінлива. Тому казати про те, що наука щось довела було б безглуздо. Чому ми можемо так заявляти? Справа у тому, що ті наукові теорії, які були популярні лиш кілька років тому сьогодні спростовані або непідтверджені. Ті припущення, які звучать зараз та висловлюються як критика на адресу Священного Писання, можливо, навіть найближчим часом будуть також неприйняті, відкинуті або замінені іншими теоріями. При цьому, коли ми спостерігаємо, що одна теорія змінює іншу, Біблія залишається постійною та стабільною. Можна у цьому випадку сказати, що наука змінюється та проходить, а Біблія залишається тією самою.

Наступне заперечення, яке звучить на адресу або навіть в якості критики шести днів творіння: «Згідно Буття один сонце не було створено до четвертого дня. Як тоді могли бути день і ніч?». Це дуже цікаве зауваження, яке ґрунтується на спостережливості тексту. Давайте подивимося, яку відповідь ми можемо дати на це заперечення. Я цитую з наших заміток: «Про перші три дні написано точно так як і про наступні три. Отже, якщо ми дозволимо мові промовляти до нас, то всі шість днів були звичайними земними днями. Сонце не потрібно для дня і ночі, потрібне світло та земля, що обертається. У перший день творіння Бог створив світло, про що ми читаємо у книзі Буття перший розділ третій вірш. Фраза «вечір і ранок» безсумнівно мають на увазі землю, що обертається. Отже, якщо у нас є світло одного напрямку та обертання землі, то може бути день і ніч». Якщо ми не погоджуємося з тим, що те світло, яке створив Бог, могло бути без сонця, місяця та зірок, то тоді ми точно так не можемо погодитися і з книгою Об’явлення, де ми читаємо про те, що сонця там вже не буде і що Сам Бог буде світлом у новому Єрусалимі. Якщо ми припускаємо, що це можливо у книзі Об’явлення, чому повинні ми заперечувати проти такого ж твердження у книзі Буття. Дозвольте мені ще процитувати фразу з отців церкви Теофіла: «На четвертий день були створені світила. Так як Бог володіє передбаченням, Він розумів абсурдність нерозумних філософів, які збиралися сказати, що все вироблене на землі пішло від зірок, щоб вони, таким чином, могли відставити вбік Бога. Отже, щоб продемонструвати істину, рослини та насіння з’явилися до зірок. Бо те, що з’являється пізніше не може бути підґрунтям для того, що вже було». Для того, щоб «відставити вбік Бога», – мені здається, що багато сьогоднішніх так званих вчених намагаються зробити те саме. Якщо тільки у дні отців церкви це робили філософи, то сьогодні це, схоже, прерогатива вчених «відставити вбік Бога».

Наступним запереченням є уривок з другого послання Петра третій розділ восьмий вірш. Ось як звучить це заперечення: «Друге послання Петра три: вісім стверджує, що «в Господа один день немов тисяча років», отже, дні творіння могли бути довгими періодами часу».

Але, друзі, подивіться уважно! Цей уривок не має створення у контексті – він не відноситься до Буття або шести днів творіння. Цей вірш має так званий порівняльний артикль – «як» або «подібно», які не знайдені, яких немає у книзі Буття. Іншими словами, там не йдеться, що день – це тисяча років; він порівнює реальний, буквальний день з реальною, буквальною тисячею років. Також у книзі Псалтир вісімдесят дев’ятий псалом п’ятий вірш сказано: «Бо в очах твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна…». Тут тисяча років порівнюється зі сторожею вночі. Чи значить, що тисяча років дорівнює сторожі вночі? Ні, абсолютно ні! Ми тільки розуміємо, що тут мова йде про порівняння.

Існує ще одне заперечення шести днів творіння. І звучить воно наступним чином: «Відстоювання шести сонячних днів створення обмежує Бога, тоді як мільярди років – ні». Але дозвольте не погодитися! Чому? Якщо мова йде про шість буквальних двадцяти чотиригодинних днів кожен, як про обмежуючі Бога. Навіщо Богу потрібні були мільярди років, щоб створити цей світ? Я думаю, що насправді відстоювання шести звичайних днів творіння не обмежує Бога, але обмежує нас у вірі, що Бог дійсно зробив те, про що Він казав у Своєму слові. Крім того, якщо Бог створив все за шість днів, як каже Біблія, тоді це безумовно показує і силу, і мудрість –  Всемогутньому Богу не потрібні були нескінченні періоди часу. Якщо ми проведемо тут паралель з знов таки новим небом і новою землею, то читаємо, що Бог каже у книзі Об’явлення у кінці часів, що Він творить все нове. І Іван каже, що він побачив нове небо і нову землю. Скажіть, будь ласка, якщо Ви вірите у мільйони років (а для створення нової землі і нового неба точно так знадобляться мільйони років?), нам доведеться, якщо Ви дозволите, так би мовити, почекати у вічності поки Бог створить це нове небо і нову землю. Думаю, що ні.

Також є ще одне заперечення. Це п’яте заперечення і звучить воно наступним чином: «Адам не міг виконати всього, що стверджує Буття за один день. Він не міг назвати всіх тварин; йому банально не вистачило б просто часу». Іншими словами, за тих двадцять чотири години, які були у Адама, йому недостатньо було б часу виконати ту задачу, ту роботу, яку поставив перед ним Бог. Давайте подивимося уважно на цей шостий день. Книга Буття другий розділ дев’ятнадцятий вірш: «І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому». У цьому випадку та задача, яка була поставлена перед Адамом, здається нездійсненною протягом двадцяти чотирьох годин. Чи дійсно це вагоме заперечення? Давайте подивимося: насправді Адаму не потрібно було називати всіх тварин – лиш тих, яких Бог привів до нього. Я думаю, що за ці двадцять чотири години, або, можливо, менше, Бог привів як раз достатню кількість тварин, яких Адам міг назвати. Також зверніть увагу, що Адаму потрібно було назвати всіх звірів польових (двадцятий вірш), а не звірів земних (книга Буття один: двадцять п’ять). Фраза «звірів польових» скоріше за все має на увазі підгрупу більшої групи всіх звірів земних. Йому не потрібно було називати все, що повзає по землі та всіх морських створінь. Таким чином, можна зробити припущення, що у Адама було достатньо часу, щоб назвати тих тварин польових, яких привів йому Господь.

Ще одним запереченням є наступне зауваження: «Книга Буття другий розділ – це інші дані творіння, з іншим порядком, так як може перший розділ бути прийнятий в якості вчення про шість буквальних днів?». Ну, це досить поширена критика Священного Писання про те, що нібито перший розділ книги Буття суперечить другому розділу книги Буття. І це саме протиріччя зустрічається одразу ж на самому початку книги. Насправді тут немає ніякого протиріччя: якщо ми подивимося, то книга Буття перший розділ описує нам дні творіння широкими мазками, даючи повну картину. Тут Бог демонструє те, що Він створив за цих шість днів. Тоді ж як другий розділ книги Буття показує нам саме деталі творіння самої людини. Тут, якщо бажаєте, ми робимо свого роду макрозйомку, ми розглядаємо на початку велику картину, а потім переходимо з першого розділу, великої картини, на меншу. Тут, якщо бажаєте, це вже як мікрозйомка або, іншими словами, ми робимо зум, щоб роздивитися у деталях творіння людини. Тому у цьому випадку немає ніякого протиріччя ані між першим, ані між другим розділом. І тому й перший, й другий розділ може служити підґрунтям для нашого вірування.

Насправді Буття другий розділ – це не інші дані про творіння. Це більш детальні дані про шостий день творіння. Розділ перший є оглядом всього творіння; розділ другий дає деталі навколо творіння саду, першої людини та її діяльності на шостий день.

І ще одним запереченням, на яке ми могли б звернути увагу, буде наступне: «Для сьомого дня тижня творіння немає слів «ранок» і «вечір» (книга Буття другий розділ: другий вірш). Отже, ми повинні все ще бути у сьомому дні, тому жоден з днів не може бути звичайним буквальним днем». Слово «йом» супроводжується цифрою. Якщо ми подивимося Буття другий розділ з другого по третій вірш, два: два-три: «І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив». У цьому випадку ми читаємо про сьомий день. Пам’ятаєте, коли раніше у попередніх лекціях ми казали про те, що як скоро слово «йом», єврейське слово «день», зустрічається з цифрою, то мається на увазі буквальний день. У цьому випадку нам не потрібно додавати ще ранок і вечір. Також процитую з наших заміток: «Зверніть увагу, що доводячи те, що сьомий день не є звичайним днем, тому що він не супроводжується словами «вечір» і «ранок», прибічники теорії багатьох століть творіння автоматично погоджуються з тим, що інші шість днів є звичайними, тому що вони визначені словами «ранок» і «вечір»».

І останнє заперечення, на яке можна було б також звернути увагу – це заперечення з другого розділу четвертий вірш. Отже, у другому розділі четвертим віршем сказано наступне: «Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю». У чому ж питання? У цьому уривку слово «час», як це стоїть тут у синодальному перекладі, означає те саме єврейське слово «йом». І прибічники теорії мільйонів років творіння кажуть, що як раз у цьому випадку ми бачимо, що йом слід мати на увазі як період величезних мільйонів років, довгих мільйонів років, які кажуть про те, що світ не був створений за буквальні шість днів у двадцять чотири години кожен. І постає тоді питання: чому у синодальному перекладі тут слово «йом» – день, «у той день» перекладається як час. «Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю». Отже, яким же чином можна вирішити це протиріччя або це заперечення в якості критики на адресу шести буквальних днів творіння? Єврейське слово «йом» використовується тут та не супроводжується цифрою, фразою «вечір і ранок» або «світло і темрява». У контексті вірш дійсно означає «у той час, коли Бог створив» або «коли Бог створив». Таким чином, ми не бачимо тут ніякого протиріччя. Пам’ятаєте, як ми вже казали: якщо у словосполученні йом з цифрою, вказівкою на день, ранок або вечір, світло і темряву, ми автоматично маємо на увазі буквальний двадцяти чотиригодинний день. Але у цьому випадку не вживається ані день і ранок, ані вечір і ніч та не використана жодна цифра. Тому слово «йом», як ми бачимо, у синодальному перекладі перекладається як час. Тому тут немає ніякого протиріччя або заперечення.

Як бачимо, всі висловлені заперечення мають лиш позірні суперечності на користь мільйонів років. І знову ж повернуся до того питання: чому так важливо, чому нам доводиться відстоювати важливість цього питання – творіння землі за шість буквальних днів у двадцять чотири години кожен? Чому це так важливо? Якщо дні творіння насправді є геологічним віком у мільйони років, тоді послання Євангелія підривається в основі, так як це поміщає смерть, хвороби та страждання до гріхопадіння. Спроба визначити дні як геологічні століття витікає з помилкового підходу до Писання. Реінтерпретування слова Божого на підставі помилкових теорій грішних людей. Ще у першій лекції ми казали про те, що ми не можемо, не повинні дозволяти розуму, науці, традиції, досвіду, філософії або ще чому-небудь домінувати над систематичним богослов’ям і над Писанням особливо. Ми повинні робити навпаки – вивчати Писання й Писанню підпорядковувати і наш досвід, і нашу традицію, й нашу науку, й наш предмет «Систематичне богослов’я» безпосередньо. Нехай Господь благословить нас у цьому, а я вдячний Вам за Вашу увагу!