Конспект лекції 8.2

Доброго дня, дорогі друзі! Ми продовжуємо предмет нашого вивчення «Систематичне богослов’я». І сьогодні це остання лекція, де ми кажемо про Бога як Творця. Отже, створення всесвіту та питання, пов’язані з творінням.

Що таке еволюція? Сьогоднішнє сучасне визначення еволюції звучить наступним чином: зміни неживих хімічних речовин у найпростіші форми життя, які змінюються у більш складні форми життя, котрі нарешті змінюються у людей. Головним передбачуваним рушійним механізмом є природний відбір у поєднанні з мутаціями. Вважається, що майже все еволюціонувало, проте трьома основними формами еволюції є зоряна, хімічна та біологічна. Ми подивимося на всі ці три форми.

Перед тим, ніж перейдемо до їхнього розгляду, не зайвим буде поставити питання: чи має теорія еволюції місце для Бога. Історія еволюції не залишає місця для надприродного Творця. Передбачається, що еволюційні процеси чисто натуралістичні. Це значить, що необхідність у надприродному Творці зникає, тому що стверджується, що природний світ сам може створити нових та кращих або більш складної форми істот. Таким чином, ми можемо жити як нам подобається, бо згідно еволюціоністичній філософії немає Бога, Якому ми повинні будемо дати звіт. Не дивно чому еволюція від молекули до людини так приваблива для багатьох, тому що вона дозволяє жити так як хочеться. Це називається відносністю моралі.

Отже, зоряна еволюція, або, як її ще називають, великий вибух. Біблія вчить, що «на початку Бог створив Небо та землю». Еволюціоністи вчать, що по суті на початку нічого стало чимось та вибухнуло. Згідно великого вибуху наш всесвіт раптово вискочив на світло та почав швидко розширюватися, підняв незліченні мільярди галактик з незліченною кількістю зірок. Вся логіка стверджує, що якщо нічого немає, нічого й не відбудеться. Це протиприродно всій логіці та законам науки: вірити, що всесвіт – продукт з нічого. Ця концепція подібна надії на те, що банківський рахунок порожній по собі, сам таки по собі може виробити мільярди доларів. Ви скажете: «Ну, це безглуздо!». Але так само безглуздо повірити у теорію великого вибуху, де щось з нічого раптом колись зірвалося, і у результаті цього сьогодні є людина. Думаю, що таке вірування є безглуздим.

Якщо ми подивимося також хімічна еволюція та походження еволюції каже наступне: згідно відомого експерименту Стенлі Міллера, проведеного у тисяча дев’ятсот п’ятдесят третьому році вперше з хімічних речовин у певних лабораторних умовах йому вдалося виробити щось на зразок формули ДНК. Можливо, я спрощую, але не хотілося б занурювати моїх слухачів у досить важку технічну мову для опису цього. Таким чином, вважається, що вчені хіміки довели можливість появи живих істот з неживих хімічних кислот. Але потрібно відзначити, що у цьому експерименті, який проводився у лабораторії, був певний набір кислот, обов’язково був відсутній кисень та у належних пропорціях ці хімічні кислоти були під впливом електричного розряду, котрий повинен був симулювати ідею великого вибуху. У результаті чого з’явилося щось на зразок першої клітини або формули ДНК. Насправді цей хімічний експеримент не доводить виникнення життя або живої клітини з неживих амінокислот, оскільки у цих лабораторних умовах всі ці кислоти повинні були знаходитися у певних пропорціях, у певному співвідношенні, у замкненому просторі та без кисню. Але, як Ви пам’ятаєте, все живе у цьому світі може існувати завдяки кисню. І якщо у цю комбінацію ми вносимо кисень, то при проходженні електричного струму подібний ефект не досягається. Якщо ж ми забираємо кисень, і, припустимо, що все-таки ця жива клітина виникла, то як без кисню ця клітина могла існувати. Вже занадто багато у цій теорії «якщо»! Я цитую з наших заміток: «Хімічна еволюція не показала, що живі системи виникли випадково з неживих хімічних речовин. До того ж величезна кількість інформації, що міститься в ядрі живої клітини, показує, що живі системи не могли розвинутися з неживих хімічних речовин. Єдиним поясненням існування живих систем є те, що вони були створені». Іншими словами, живий організм настільки складний, що його випадкова поява – просто абсурдна ідея, яка, ймовірніше, продиктована єдиним бажанням, як я вже казав, усунути Творця.

Також ми можемо казати про біологічну еволюцію, яка, як і попередні, також не витримує критики. Кажучи про еволюціонування видів, вчені біологи часто користуються поняттям «гомологічність», або схожість. Наявність гомологічних структур насправді може бути витлумачено як свідчення про загальне походження від Творця. Ми бачимо ці гомологічні подібності або схожість між живими істотами. Ну наявність цих подібностей як раз не каже про походження або розвиток одного виду з іншого, але скоріше про те, що є загальний Творець та Дизайнер, Який створив все це живе. Іншими словами, творіння розумного Дизайнера, що використовував загальний план. Коли Ви порівнюєте два двигуна Тойоти та Форда, то можете помітити багато загального, але наявність загальних елементів між цими двома двигунами ніколи не наштовхне Вас на думку, що обидва цих двигуна з’явилися у результаті випадковості або більше – при вибуху на моторному заводі, або розвинулися якимось іншим способом. Ні, але коли ми дивимося на два цих складних двигуни, то розуміємо, що за всім цим стоїть розум, дизайн та певний творець цих двигунів. Якщо це так очевидно на двох двигунах, то чому ж так неочевидно на більш складних формах життя і таких формах істот як людина, а не двигун.

Також потрібно казати і про те, що у теорії еволюції є великі діри, а саме відсутні зв’язки. Що це таке? Я процитую з наших заміток: «Є багато прикладів, де знайдені зміни у межах одного виду (наприклад, різні види слонів або динозаврів), але немає жодного прикладу змін між різними видами. Іншими словами, перехідні форми відсутні – звідси й термін «відсутні зв’язки»». Сам Дарвін визнавав наступне (ну, знов таки я цитую з наших заміток): «Кількість проміжних різновидів, які раніше існували на землі, повинна бути воістину величезною. Чому ж тоді не кожна біологічна формація та не кожен шар повен таких проміжних ланок? Геологія, звичайно, не відкриває жодного такого органічного ланцюжка: і це, можливо, найобґрунтованіше та найсерйозніше заперечення проти моєї теорії». Іншими словами, Дарвін каже, що, по суті, ми можемо спостерігати безліч мутацій, підвидів та різновидів, при переході від одного виду до іншого. Але насправді такі перехідні види відсутні. І те, що у нас є це, фактично еволюція у межах одного виду.

Якщо це еволюція нових видів? Я думаю, що ні. Теорія Дарвіна виникла наступним чином: коли він відправився на експедицію на Галапагоські острови, вивчаючи зябликів, то помітив, що на окремих островах носи у деяких зябликів були у одних довше, у інших коротше в залежності від тих фруктів та харчування, яким вони користувалися. Це наштовхнуло Дарвіна на думку про еволюцію. Він припустив, що як носи зябликів еволюціонували в залежності від тієї їжі, яку вони вживали, і так людина еволюціонувала. Але якщо ми подивимося, то у цьому випадку не кажемо про еволюціонування від найпростіших до складних видів, але зміни всередині самого виду. Рослини та тварини, які відтворюють собі подібних, – це те, що ми спостерігаємо, і це те, що Дарвін помітив у зябликах на Галапагоських островах. Сотні різних видів собак, включаючи спанієлів, тер’єрів, бульдогів, чихуахуа, німецьких догів, німецьких вівчарок, ірландських вовкодавів, хортів, які всі можуть схрещуватися з вовками, шакалами, дінго та койотами – всі пішли від двох представників виду собаки, які були взяті Ноєм у ковчег. Іншими словами, теорія Дарвіна, з його ж слів, має багато вразливостей, тому що ми не знаходимо відсутні перехідні ланки. Також ця теорія була продиктована мотивом, бажанням усунути Бога як Творця, а ті факти, які розглядав Дарвін, як ті самі носи у зябликів, можуть бути інтерпретовані як закладена Богом життєздатність одного виду, де кожен вид може пристосовуватися до тих умов, в яких він знаходиться.

Отже, я думаю, що було сказано достатньо, щоб впевнитися у тому, що є великий та славний Творець, Який створив цей прекрасний світ. І всі безглузді спроби усунути Творця і приписати це сліпій еволюції, вибуху, який відбувся невідомо де та коли і породив життя невідомо яким чином, так само безглуздо виглядають як і спроби людини заперечувати існування Бога. Ще псалмоспівець сказав: «Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога!». Хай Господь збереже кожного з нас не бути нерозумним настільки, щоб відкидати розумного Творця та погубити свою безсмертну душу. І хай Господь благословить кожного з нас спасати тих людей, які ще не знають цього прекрасного Творця, завдяки Якому існує наш чудовий світ. Нехай Господь кожного з нас благословить у цьому! Амінь.